Харківська «Фабула» презентувала у Львові серію «Сучасна проза України»

За півроку існування видавництво «Фабула» видало 17 книжок. Більшість з них, із серії «Сучасна проза України», цього року представлено на Форумі видавництв у Львові.

Про це сьогодні, 16 вересня, під відеопрезентацiї книжок видавництва «Фабула», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив критик та лiтературознавець Iгор Бондар-Терещенко.

Наразі він не зміг назвати бестселер видавництва. Це буде відомо через три дні за результатами Форуму.
За словами Iгоря Бондаря-Терещенка, видавництво «Фабула» цього разу має на меті показати дуже плідних, але малознаних авторів.

Усі вони, об`єднаднані в серії сучасної прози, мешкають в різних містах України. Олександр Єшкілєв з Івано-Франківська, Андрій та Світлана Клімови з Харкова, Михайло Юдовський мешкає в Німеччині, а Олексій Нікітін – в Києві.

Володимир Єшкiлєв, автор книжки малої прози «Місто термінів» зауважив, що останнім часом видавництва намагаються видавати п’ять-шість відомих та популярних авторів, точно знаючи, що ці імена зацікавлять читачів. Натомість видавництво «Фабула» вирішило розпочати свою діяльність з роботи з не менш талановитими, але не такими розкрученими авторами. За його словами, закордонні перекладачі зараз зацікавлені у пошуках нових альтернативних імен.

– Власне, ця серія, яку видало видавництво «Фабула», це і є книги-родзинки, – вважає автор книги «Місто термітів», в яку ввійшли оповідання, написані впродовж двадцяти років.

Автори роману «Моя божевільна» Андрiй і Свiтлана Клiмови заперечують, що їхній роман про Хвильового.

– Усі історії та герої вигадані й збірні. Кожен персонаж зібрав в собі риси людей, які тоді жили. Ми навіть обрали не складні псевдо. І багато хто вгадує знакові фігури. Але ми описували не зовсім цих осіб, – стверджує Андрій Клімов.

За його словами, це спроба розповісти про трагедію українського розстріляного відродження зсередини. Це бачення того, що відбувалося в 1933 році.

Натомість його дружина та співавтор Світлана Клімова вважає, що це – роман про кохання. 
– Там є дві любовні історії, вони придумані та переплетені між собою. Але це – книга про кохання, яке було, є і буде вічним. І про те, наскільки все це було страшно, – каже вона.

Світлана Клімова згадала, як 25 років тому в літературному музеї створювали виставку «Українська Голгофа». Тоді вона познайомилася з жінками, які стали прообразами жіночих образів роману.

– Книга писалася дуже довго і боляче. Єдине, чого я побоювалася, це сфальшивити, – зізналася автор.

Михайло Юдовський у книги «Наволоч» та «Богиня» зібрав оповідання, які написав упродовж семи років.

– Головне в цих оповіданнях – люди. Я хочу розповідати про долю людей. Але розповідати так, ніби ми сидимо за одним столом в якійсь кав’ярні. В збірці «Богиня» всі події відбуваються в Києві та області. А в «Наволочі» – у Німеччині. І в цій же збірці я пишу від першої особи, «Наволоч» – це я, – говорить він.

За його словами, оповідання написано російською мовою, а потім він сам їх перекладав на українську.

Автор книги «Victory park» Олексій Нікітін пише тільки про Київ. Він не приховує, що його роман про парк Перемоги в Києві, точніше, про події, які відбувалися біля нього років тридцять тому. Головний герой роману -київський фарцовщик. І роман містить дуже багато деталей про тогочасні ціни, розцінки, лейбли та марки одягу й взуття.

– Те, що я пишу тільки про Київ, це не тому, що я такий принциповий. Просто це – самі ті історії, які мені дуже хочеться розповісти. І в мене в запасі є ще кілька таких же історій про Київ, – розповідає автор.

Зараз цей роман доступний українською мовою. А з наступного року його можна буде читати французькою та італійською. 
Критик та лiтературознавець Iгор Бондар-Терещенко також радить читачам звернути увагу на роман Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник», написаний в жанрі козацького фентезі.

– Це перша книга, яка вийшла у видавництві «Фабула». Тому поголос про цей роман вже пішов. А Леонід Кононович був дуже відомим автором на початку дев’яностих, мав своїх прихильників як автор політичних та кримінальних бойовиків. А зараз повернувся в літературу в зовсім іншому ракурсі, – промотує Леоніда Кононовича критик.  

Архіви