Завтра, 26 квітня, у Самборі у приміщенні міської ради відбудуться громадські слухання щодо спорудження меморіального парку «Пам’ятай». З моменту, коли у вдячних нащадків виникла ідея віддати шану своїм предкам, які були розстріляні нацистами на старому єврейському кладовищі, до моменту, коли очікується погодження громади, минуло 10 років.
Про це сьогодні, 25 квітня, під час прес-конференції на тему: «Створення в Самборі Меморіального парку «ПАМ’ЯТАЙ», першого спільного пам’ятника жертвам нацизму, комунізму та новітнім Героям», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив ініціатор проекту, громадянин Канади Марк Фрайман.
За його словами, в його родині увесь час пам’ятали та переказували, що в Самборі на старому єврейському цвинтарі під час Другої світової війни відбулися масові розстріли мирного населення. Його батькам вдалося вижити.
– Це старовинне єврейське кладовище. І більшість тих, кого тут убили під час війни, були євреями. У квітні 1943 року 1200 єврейських чоловіків, жінок та дітей зігнано на цей цвинтар і розстріляно. Всіх їх поховали у величезній братній могилі. Декого закопали ще живим. У 1944 році тут було розстріляно 17 українських борців з нацизмом. Також там знайшли свій останній спокій у липні 1945 року єврейські жінки та діти, які ховалися на цьому кладовищі. Їх там знайшли і знищили. Разом з тими українцями, які переховували ці єврейські родини. Крім того, там поховані поляки і роми, яких знищили нацисти, – Марк Фрайман розповідає, що в роки Другої світової нацисти використовували старий єврейський цвинтар як місце розстрілів та масових поховань усіх національностей, які мешкали в Самборі.
У 2008 році він відвідав цей старий цвинтар і жахнувся.
– Я навіть собі уявити не міг, в якому занедбаному стані є могили. Деякі українські активісти час від часу намагалися робити там лад.
Але приходили вандали, які нищили їхню працю, – ініціатор проекту не згадує, що радянська влада у 1972 році пройшлася про могилах бульдозерами.
Отож, канадієць створив благодійний фонд і вирішив зайнятися створенням меморіалу. Перший його візит до місцевої влади Самбора був невдалим. Чиновники просто не захотіли його слухати.
– Тільки перемовини з місцевою громадою забрали десять років мого життя, – зізнався він. Наразі Марк Фрайман має надію, що йому та його друзям вдалося досягнути порозуміння з громадою.
Це підтвердив і міський голова Самбора Юрій Гамар.
– Український народ пам’ятає своїх громадян, які там загинули. Це були євреї, поляки, роми, але – всі вони українці. Тому проект меморіального комплексу зараз дуже на часі, – запевнив він.
Голова Київської єврейської громади Анатолій Шенгайт, який долучився до перемовин, стверджує, що основна ідея майбутнього меморіального комплексу в тому, що ми зараз отримали право – пам’ятати.
– Нам було заборонено пам’ятати про них. Тому це буде символ нашого права пам’ятати це. Це – не монумент жертвам, – зазначив він.
Допомагав у перемовинах і отець Петро Галадза, священик УГКЦ з Канади.
– Цей проект підтримали і наші патріархи українських церков. Його з самого початку підтримував і Любомир Гузар. Він писав листи, в яких висловлював свою думку про необхідність цього меморіалу. На жаль, його не дуже слухали, – зауважив він.
Крім бюрократичної тяганини, учасники проекту зіштовхнулися з іншими питаннями. Адже на єврейському цвинтарі було поховано загиблих інших національностей. Тому місцеві активісти встановили тут три хрести.
Тож перед архітекторами і авторами проекту Міріам Гусевич та Пітером Майлсом виникло завдання поєднати у своїй пропозиції те, що ніколи не було поєднувано. За єврейськими канонами, на євейському кладовищі не може бути символів інших релігій.
– Що більше ми працювали над цим проектом, то більше ми довідувалися про український народ та його історію, – наголосила Міріам Гусевич.
Петер Майлс зауважив, що цей цвинтар розташований на території міста. Тому самбірчани просто там гуляють у вільний час.
– Тому ми вирішили використати цей простір, щоби розповісти людям про те, що тут відбулося. Але розповідаючи про минуле, ми говоримо і про майбутнє. Тому ми вирішили зробити цю територію парком. Ландшафти можуть розповідати історії. Ми згадуємо всіх жертв через події, які сталися. Тобто ми вшануємо місця поховань. Ми відновимо і велику могилу, і меншу, і могилу, де поховані бійці ОУН. Це буде спільний монумент як символ нової України, – архітектор каже, що їхній проект передбачає зберегти всі пам’ятники та пам’ятні знаки, які вже там встановлено.
Марк Фрайман зараз боїться зурочити, але дуже сподівається, що вже цього року на цвинтарі розпочнуть роботи.
– Цього року 75-а річниця страшного вбивства євреїв на цьому цвинтарі. І скоро буде так само 75 річниця вбивства українських патріотів тут же. А також кілька важливих дат для міста Самбір з дня заснування. І буде правильно, якщо ми зможемо відзначити ці дати відкриттям певних частин оновленого цвинтаря. Якщо міська влада готова нам допомагати, то ми докладемо всіх зусиль, щоби допомогти і їм, – каже він.
Єврейський цвинтар у Самборі. Історична довідка.
Самбір – адміністративний центр Львівської області, за 73 км від Львова.
Місто засноване в 1199 році і має багату єврейську історію. Перша згадка про євреїв, що жили в Самборі датується 1447 роком.
У 1629 році тут було майже 2 тисячі євреїв, що жили на території єврейського кварталу. В 1732 року їм було дозволено збудувати синагогу та створити цвинтар. На єврейському цвинтарі Самбора поховано багато заслужених людей міста та єврейської громади.
До 1910 року у місті були єврейська бібліотека, школа і театр.
В 1939 році єврейське населення Самбора налічувало десять тисяч. Під час фашистської окупації від серпня 1939 року до серпня
1944 року єврейське населення Самбора та навколишніх сіл було фактично винищено. Масові розстріли євреїв відбувалися в таборі смерті «Белжець», у лісі біля села Ралівка, на єврейському цвинтарі Самбора. Убитих ховали тут же – в загальних могилах. За свідченнями очевидців, разом з євреями фашисти розстрілювали ромів, вояків УПА, партизанів Армії Крайової та тих, хто переховував євреїв.У 1972 році радянська влада знищила єврейський цвинтар у Самборі бульдозерами, зруйнувавши майже всі єврейські надгробки.
Із здобуттям Незалежності в 1991 році громада Самбора потроху почала відновлювати історичну пам’ять та вшановувати жертв фашизму та комунізму. Активісти встановили на цвинтарі три хрести у пам’ять про розстріляних вояків ОУН.
