Понад дві тисячі поранених в хоні АТО отримали допомогу від медичного батальйону «Госпітальєри» за три роки війни.
Про це сьогодні, 24 березня, під час прес-конференції на тему: «Три роки на фронті в боротьбі за життя воїнів. Про роботу героїчного добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», що присутній у всіх гарячих місцях АТО», повідомила керівник медичного батальйону УДА «Госпітальєри» Яна Зінкевич.
За її словами, ідея створити медичну допомогу під назвою «Госпітальєри» у неї виникла в Пісках, коли бійці добровольчого корпусу «Правий сектор» ховалися під час сильних обстрілів.
– Так трапилося, що в ту ніч я опинилася у підвалі з капеланом. Розмова у нас була довгою. Він розповідав про лицарський орден «Госпітальєри», який надавав допомогу пораненим та хворим. Тоді я вирішила, що якщо переживу цю ніч, то займуся створенням медичної служби і назву її «Госпітальєри» на честь цього ордену. Ніч я пережила і почала створювати медичну службу з двох-трьох осіб та однієї машини, – згадує Яна Зінкевич.
До лав ДУК «Правий сектор» вона записалася ще на початку війни, у 2014 році.
– Мене скерували у Дніпропетровську область – готуватися до виїзду на передову. Тоді я зрозуміла одне: на передовій ти робиш не те, що хочеш, а те, що треба. Проте ми помітили, що медицини ЗСУ тоді не було взагалі: немає фінансів, людей, медикаментів, абсолютно нічого. Тому я вирішила зайняти свою ланку – почала розвивати медицину, – каже Яна Зінкевич.
За її словами, через медичний батальйон «Госпітальєри» пройшло понад 300 осіб. Це – лікарі, парамедики та водії. Вік добровольців – від 18 до 75 років. Водночас на передовій перебуває 60 «госпітальєрів». Ще близько ста – в резерві.
– Резерв – це люди, які живуть в тилу зі своїми родинами, мають роботу. Але в свою відпустку їдуть на ротацію на війну за свій кошт, – пояснює вона.
Зараз медичний батальйон надає допомогу в Авдіївці, Мар’їнці та в секторі «М» на кількох «кравпках», які умовно називають «жовтими».
– Ми надали допомогу понад двом тисячам пораненим. На жаль, і поховали 85 бійців, – говорить Яна Зінкевич.
Щоби потрапити в батальйон «Госпітальєри», потрібно спочатку пройти тижневий вишків.
– Ми набираємо абсолютно всіх: цивільних, лікарів, військових. Група з 30-ти осіб проходить максимально складні навчання, які тільки можна уявити собі і які тільки можна створити в Україні. Ми навчаємо цілком з «нуля»: від того, як себе потрібно поводити в зоні АТО, на блок-постах, на позиціях, як потрібно діяти бійцю, як парамедикові, як працювати з автомобілем. як проводити евакуацію, як лікувати та допомогти бійцю проти психологічну адаптацію на фронті та вдома, – розповідає керівник медичного батальйону УДА «Госпітальєри».
За її словами, оголошення про набір на вишколи можна знайти на сторінці медичного батальйону в соцмережі https://www.facebook.com/hospitallers/?fref=ts. Там є анкета, яку треба заповнити. Участь у вишколах платна, але не для всіх.
– З 30 місць – п’ять безкоштовні для тих, кого рекомендують керівники добробатів, десять зарезервовані для нацгвардійців та військовослужбовців ЗСУ. Вони сплачують тільки частину, тобто 750 гривень, та 15 місць – для цивільних осіб, вони сплачують повністю, тобто півтори тисячі, – каже Яна Зінкевич.
На вишкіл беруть з 16 років. Верхньої межі віку нема. Проте є застереження до здоров’я: не візьмуть тих, хто має проблему з серцем чи судинами чи хворих на гепатит «В».
Також після таких тренінгів є добровольці, які зголошуються до служби у медичному батальйоні. З ними проводять співбесіди, під час яких питають, чи мають родину, дітей, батьків, ким працювали раніше, чи має волонтерський або бойовий досвід.
– Після останнього вишколу ми маємо десять осіб, яких уже скерували у батальйон, – говорить керівник медичного батальйону УДА «Госпітальєри» .
За її словами, в батальйоні є особи з усієї України, є кілька з окупованої території, було кілька іноземців. Але найбільше – з Києва та Івано-Франківська. Щодо того, як ставляться місцеві мешканці до «Госпітальєрів», то медик-доброволець оцінює це словом «подвійно».
– Наведу останній приклад. За кілька годин в Авдіївці ми мали 13 поранених. Наші допомагали лікарям, потім транспортували до госпіталю. Після цього наші стомлені йдуть до магазину купити щось поїсти. І тут йде місцевий мешканець і плює в їхній бік, – Яна Зінкевич каже, коли місцеві мешканці просять їжу або ліки, то посміхаються, а за спиною плюють. Проте є й такі, які підтримують Україну.
