Дотепер немає проектно-кошторисної документації з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Всі документи, які отримує робоча група сіл Малехів та Грибовичі, які найбільше потерпають від сміттєзвалища, годяться для міжнародних фондів та різних звітів. А для того, щоби розпочати нормальні роботи – ні. Експерти вимагають, щоби, нарешті, були створені й надані містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування.
Про це сьогодні, 30 березня, під час засідання Львівського прес-клубу на тему: «Рекультивація Грибовицького сміттєзвалища: роботи, виконавці, фінансування», безапеляційно заявив архітектор, кандидат архітектури, доцент кафедри містобудування інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Ігор Черняк.
Нагадаємо, що Львів має намір отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку 10 млн євро безповоротної грантової допомоги на рекультивацію сміттєзвалища.
Ігор Черняк вивчив усі проектні пропозиції з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища з 2013 року і дотепер. Перша пропозиція була розроблена ВАТ «Гірхімпром». Цим проектом передбачали, що рекультивація сміттєзвалища триватиме десять років. А на місці гудронних озер, які є на території звалища, також складуватимуть сміття. За підрахунками у 2013 році, загальна кошторисна вартість робіт складала 213 млн гривень.
У 2016 році на Грибовицькому сміттєзвалищі сталася трагедія – зсув сміття, під яким загинули рятувальники. Тому попередній проект став неактуальним, оскільки змінилася конфігурація звалища. Натомість влада міста почала розробляти технологічну карту складування ТПВ для стабілізації ситуації.
– Уся рекультивація тоді була в тому, аби там складувати так званий «сміттєвий камінь», – розповідає архітектор.
Наступний проект розробив «Львівкомундорпроект» у 2017 році. Він називався «Протиаварійні заходи та роботи з посилення дамб відстійників фільтрату на полігоні ТВП м. Львова в с.Грибовичі (реконструкція). Коригування».
– Це те, що ми називаємо «дамба». Вона була сформована надзвичайниками в перші дні після трагедії. Тоді туди вивезли 6800 «КАМазів» ґрунту. Інших коригувань у проекті не було зроблено. В ньому знову залишився пункт «складування сміття», – доцент кафедри містобудування інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» зазначив, що роботи були виконані алярмово у 2016 році. І тільки рік по тому під них виготовили документацію.
Водночас, у 2017 році, свій проект рекультивації презентувала французька фірма «Egis». А паралельно з французами проект реконструкції полігону розробляв «Гірхірпром».
– Це новий проект, нові печатки. Але якщо його зробили, то хто його замовляв, хто фінансував і яка його доля? – цікавиться архітектор та мешканець села Малехів Ігор Черняк.
22 березня, за його словами, робоча група отримала четверту редакцію проекту рекультивації полігону в селі Грибовичі від фірми «Egis».
Напередодні засідання Львівський прес-клуб звернувся до Львівської міської ради з інформаційними запитами. І серед інших питань його цікавило, яким проектом рекультивації Грибовицького сміттєзвалища керується нині ЛКП «Збиранка», ким і коли цей проект був затверджений. Це підприємство кілька десятиліть експлуатує Грибовицьке сміттєзвалище.
Директор ЛКП «Збиранка» Віталій Пугач на засідання Львіського прес-клубу не прийшов. Але надіслав листа, в якому повідомив, що згідно з ухвалою слідчого Галицького районного суду Львова від 10 червня 2016 року на ділянку полігону твердих побутових відходів ЛКП «Збиранка» (Грибовицьке сміттєзвалище) накладено арешт та заборонено там проводити будь які роботи, які можуть призвести до приховування, пошкодження, псування та зникнення будь-яких доказів, які допоможуть знайти винних у трагедії (загибелі рятувальників від зсуву сміття. А що стосується проекту, то наразі чинним вважається той, який розробив ще у 2013 році інститут «Гірхімпром».
Зі свого боку, директор департаменту з питань поводження з відходами ЛМР Сергій Сало повідомив, що зараз остання редакція проекту рекультивації сміттєзвалища перебуває на експертизі у ДП «Укрдержбуд» в Києві.
– Організація, яка буде проводити рекультивацію, буде визначена за допомогою тендерних процедур, – пояснює він.
Також Сергій Сало зауважив, що ЛКП «Збиранка» провело процедуру закупівель на надання послуг з моніторингу утворення біогазу на полігоні твердих побутових відходів.
– Компанія «Інгаз» в рамках цих послуг пробурить15 скважин завглибшки 25 метрів та діаметром 600 міліметрів для того, щоби визначити склад біогазу та надати в подальшому пропозиції – де і як його можна використати, – повідомив директор департаменту з питань поводження з відходами ЛМР,
відповідаючи на запитання Львівського прес-клубу щодо результатів тендеру на виконання робіт з фільтратами.
– У лютому 2018 році було оголошено процедуру закупівлі послуг з очищення фільтратів. Зголосилося три компанії, а саме – «Екосос», «Сучасні будівельні рішення» та «Гігаджоуль». Наразі їхні пропозиції опрацьовують і наступного тижня буде оголошено другий етап конкурсу, – розповідає він.
А перші роботи з рекультивації сміттєзвалища, за прогнозами чиновника міськради, повинні початися восени цього року.
– Найближчим часом отримаємо фінальний звіт від компанії «Egis». Буквально за два-три дні оголосимо тендер на визначення проектної організації. І проектування займе три-чотири місяці. І ще місяць – експертиза, – підраховує він.
Довідка
ГО «Львівський прес-клуб» реалізує однорічний проект з медіаконтролю за витратою коштів на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові та рекультивацію сміттєзвалища в Грибовичах.
Проект відбувається за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні
