14 липня у Прес-клубі відбувся «круглий стіл» на тему «Податкова реформа: чи є ефективна громадська альтернатива урядовому непрофесіоналізму?» Його ініціатором стала Львівська обласна організація політичної партії «Фронт змін», представники якої спільно з експертами з питань податкової політики, членами Ради підприємців при КМУ, керівниками й членами громадських організацій промисловців та підприємців, платників податків, роботодавців, фахівцями з питань фінансового права, науковцями, підприємцями, юристами та представниками органів місцевого самоврядування обговорили головні вади чинної податкової системи в Україні, дали професійну оцінку урядовому проекту Податкового кодексу, який пройшов перше читання у ВРУ, та напрацювали власні альтернативи податкових змін, які би дозволили здійснити в Україні гостро потрібну якісну податкову реформу.
Проект нового Податкового кодексу, ініційований урядом Азарова, на відміну від багатьох інших документів, які похапцем, майже таємно, запроваджує нинішня влада, отримав шанс на широке всенародне обговорення. Детальне ознайомлення із цим документом продемонструвало його невідповідність деклараціям урядовців провести податкову реформу в Україні. Жорстко фіскальний характер цього документу не залишає жодної альтернативи для стимулювання продуктивної роботи бізнесу, розвитку економіки, а відтак – наповнення бюджетів різних рівнів.
– Фронт змін активно долучився до протестних акцій за відкликання прийнятого в першому читанні нового Податкового кодексу, – зазначив на засіданні Прес-клубу, що відбувся за підсумками «круглого столу», присвяченого пошуку альтернативних варіантів податкової реформи в Україні, координатор Уряду змін у Львівській області та керівник ГО «Асоціація українських науковців «Е.Е.С.» Ігор Лисий. – Ініційована нашою партією акція "Зупини податковий терор!" дозволила виказати незадоволення податковими намірами влади більш як 10 тисячам представникам малого та середнього бізнесу у Львівській області та понад 700 тисячам підприємцям в усій Україні. Це продемонструвало несприйняття такої «податкової реформи» широким колом підприємців, тобто тих, на чий запит ця реформа і мала бути проведена. Таким чином, головне завдання акції було виконане – під тиском підприємців, громадських організацій, експертів проект Податкового кодексу був відкликаний з Верховної Ради України і скерований на всенародне обговорення до осені.
Однак, як зазначив експерт, більше 5 тисяч поправок, які були внесені до проекту Податкового кодексу (понад 250 з яких – це пропозиції, напрацьовані Урядом змін та об’єднаннями підприємців), не дозволяють сподіватися, що урядовий законопроект зможе до осені сформуватися в повноцінно працюючий документ. Тому й була висунута на «круглому столі» пропозиція від Фронту змін – згуртуватися громадським організаціям, профільним асоціаціям підприємців і роботодавців, науковцям навколо розробки альтернативного проекту Податкового кодексу, який би об’єднав думки і пропозиції тих, кому за цим Кодексом жити і платити податки. А потім – спільно запропонувати цей документ Верховній Раді.
Зеновій Бермес, член Ради підприємців при КМУ, президент Асоціації роботодавців Львівщини вважає, що урядовий проект Податкового кодексу спрямований на латання дірок у бюджеті. Тому особливої користі від такого документу не буде. На його думку, Податковий кодекс не можна впроваджувати без проведення податкової реформи, а податкову реформу, відповідно, – без пенсійної реформи. Пропонований кодекс має навіть суто механічні незручності. Він громіздкий, з ним незручно працювати підприємцю чи бухгалтеру. Розуміючи важливість Податкового кодексу для нарощування економічного потенціалу української економіки та підвищення її конкурентоспроможності, Зеновій Бермес схвально сприйняв ідею про об’єднання зусиль громадськості, бізнесу та політичних сил задля прийняття справедливого щодо платників податків та ефективного для економіки й бюджету держави Податкового кодексу.
Аналізувати податкову реформу в Україні лише через призму пакету певних податків, зазначених у проекті Податкового кодексу, є не зовсім коректним, вважає Володимир Щербина, член Асоціації платників податків Львівської області. На його думку, сьогодні для України більш актуальною є проблема усунення перекосу в законодавчому регулюванні між найманою працею та її оплатою, через який легальна наймана праця опиняється за межею економічної доцільності. Бо одній гривні платоспроможного попиту, сформованого від легальної зарплати в Україні, протистоїть 1,30 грн. податків та соціальних внесків, не враховуючи акцизів, митних зборів, інших податків. Очевидно, що наведене співвідношення не може бути легально реалізоване навіть теоретично. Це є однією з найбільших причин численних проблем України як у фінансовій, так і в соціальній сферах.
Інша причина згаданих проблем полягає в способі формування солідарних фондів соціального страхування, перш за все – Пенсійного. Адже, якщо працівник не доживе до пенсії, то ці кошти для його родини втрачені. Тобто, третина свідомого життя і праці кожного з громадян України потрапляє в „казан” усуспільнення праці, де вже лише випадок визначає, чи отримає його родина ці кошти, чи ні. А згідно з дослідженнями Інституту демографії НАН України, 60% 20-літніх українців не доживуть до пенсії. А якщо ще й пенсійний вік підняти? Тому, на думку п. Щербини, подолання саме цих явищ – ось напрямок справжніх, а не надуманих економічних реформ в Україні. Але ефективно їх вирішувати, як показує власний досвід законотворчості, можна лише об’єднавши зусилля науковців, юристів та підприємницького середовища як на етапі розробки законопроекту, так і в процесі його подальшого лобіювання при внесенні на голосування до Верховної Ради України.
Координатор Уряду змін у Львівській області Ігор Лисий вважає, що податкова реформа може бути лише тоді ефективною, коли зміниться ставлення влади до малого і середнього бізнесу. До того часу, поки десяток ФПГ будуть формувати дві третини доходів державного бюджету і використовуватимуть для цього не більше півмільйона працівників, на представників малого і середнього бізнесу будуть дивитися лише як на джерело повернення мільйонних державних боргів.
