Експерти у Львові і Дніпропетровську намалювали портрет «кишенькових» ГО

Якщо в громадської організації немає кредитної історії, якщо вона нічого не робить, її немає в громадському просторі, якщо про неї нічого не згадують у ЗМІ або в інтернеті, то це говорить про «кишеньковість» цієї організації.

Про це вчора, 12 травня, у Львівському прес-клубі, під час відеомісту між Львовом і Дніпропетровськом на тему: «Як розпізнати «кишенькові» громадські організації, які «приватизовують» громадську думку у Львові і Дніпропетровську?» заявив заступник голови Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, голова ГО «Форум порятунку Дніпропетровська», голова правління ГО «Дніпропетровська правозахисна група», координатор Дніпропетровського Євромайдану Василь Сухов.

– Якщо ця громадська організація не діє, то, мабуть, вона створена для якихось інших цілей, отже вона є фейкова. Фейкові громадські організації – це ті ж технічні кандидати при виборах. Технічних кандидатів для чого запускають на вибори? Для того, щоб відібрати чиїсь голоси. Якщо говорити про фейкові організації, то вони створюються для того, щоби або піти у владу чи структури при владі, або в інший спосіб якось долучитися до влади. Ось ці функції виконують фейкові організації, – вважає громадський діяч з Дніпропетровська.

За його словами, розпізнати такі організації не важко. Вони зареєстровані за однією адресою, зазвичай, домашньою. Або засновником є одна людина або люди з однієї родини, або особи, які пов’язані бізнесом або іншим видом діяльності.

Його колега з Дніпропетровська член Громадської ради при виконкомі Дніпропетровської міської ради, виконавчий директор громадської організації «Інститут громадської експертизи» Олексій Літвінов вважає, що не можна голослівно звинувачувати організації в тому, що вони «кишенькові» чи фейкові.
– Якщо ми звинувачуємо організацію в тому, що вона є «кишеньковою», то ми маємо надавати докази цього. А це треба відслідковувати, що організація робила, якою була її позиція щодо резонансних справ, звідки вона отримує фінансування, де вона знаходиться, яка її юридична адреса, яка її фактична адреса, ким є її засновники, – каже він.

Водночас, за словами Олексія Літвінова, є багато громадських організацій, засновниками яких є депутати різних рівнів, директори комунальних підприємств. Ці громадські організації можуть не вести жодної діяльності, але коли виникає певна політична ситуація, то вони раптом виринають і заявляють, що вони представляють громадськість.  На думку львів’янина, голови Громадської ради при ГУ МВСУ у Львівській області Рустама Курбанова, «кишенькові» громадські організації характеризуються певним набором рис. – Це постійний перехід невеликої групи людей з однієї організації в іншу. Різні назви, але одні й ті самі організації та юридичні особи. Що стосується кредитної історії, то дуже важливо бачити, хто фінансує громадську організацію. Я не бачу нічого поганого в  тому, що громадські організації подаються на якісь гранти або існують на членські внески. Але я був дуже здивований, коли дізнався, що один із членів громадської ради при МВС, будучи представником однієї приватної охоронної структури, чітко заявив: «Я одержую кошти від резидентів російського бізнесу тут, тому що ми здійснюємо охоронну діяльність їхніх об’єктів», – каже Рустам Курбанов.Водночас в.о. начальника головного управління юстиції у Львівській області Ярослав Жукровський зауважив, що жоден законодавчий акт не регламентує, скільки та чи інша особа може заснувати громадських організацій.- Звичайно, коли особа чи група осіб засновують 10-20 громадських організацій, мова йде про зловживання своїм конституційним правом на участь в тих чи інших громадських об’єднаннях. З іншого боку, два роки тому був прийнятий закон про громадські об’єднання. Громадкість сказала, що він є революційним, він спрощує порядок реєстрації громадських об’єднань. Від цього закону ми отримали більшу кількість громадських об’єднань. Чи отримали кращу якість?, – риторично питає чиновник.Також він зауважив, що певні потужні громадські організації, які діють, зовсім не мають наміру легалізовуватися. – До прикладу, є такий громадський рух – «Стоп цензурі». Він ніде не зареєстрований. Але якщо ми хочемо брати участь у діалозі з владою, нам потрібно якимось чином легалізуватися. Безумовно, управління юстиції мають передбачені законом можливості для контролю за статутною діяльністю громадських об’єднань. Чи повинні вони вишуковувати ці громадські об’єднання, перевіряти їхні адреси і їх ліквідовувати? Я думаю, що це питання не на часі. – вважає Ярослав Жукровський.

Архіви