Перед тим, як заповнити декларації з податку на прибуток, варто підготувати документи, які підтверджують ці звіти. Адже податківці звертають увагу саме на ті пункти в звітах, де немає документальних підтверджень.
Про це сьогодні, 3 лютого, під час семінару «Декларація з податку на прибуток-2016; податкові різниці; тонкощі заповнення декларації; фінансова звітність; особливості ПСБО та МСФЗ; що і як перевіряють фіскали», який відбувся у Львівському прес-клубі, повідомила директор Академії професійного бухгалтера Мар’яна Кавин.
Національний та міжнародний стандарти ділять усі витрати на дві групи. Перша – витрати, пов’язані з собівартістю. Ці витрати будуть відображені у витратах лише в тому звітному періоді, в якому відображені доходи, через які ці витрати виникли. Інша група – це є витрати періоду: адміністративні, збут, та інше. Ці витрати треба вказувати в тому періоді, в якому вони були.
– Практика показує, що найбільше проблем – з внутрішньою документацією. Особливо, коли мова йде про виробництво: немає накладних вимог, немає звіту про виробництво та іншого, – зауважила експерт.
Наступний момент, на який варто звернути увагу, це складення бухгалтерської довідки на ті господарські операції, які не підтверджені жодним документом.
– У статті 44.1, абзац 1 та 2, йдеться про те, що заборонено формувати показники податкової звітності, яка не підтверджена передбаченою законодавством первинною документацією та регістрами, – каже Мар’яна Кавин.
Наступний крок – треба перевірити відповідність доходів та витрат функціональному призначенню.
– Коли у вас є виробництво, то тут питань не виникає. А коли заходить мова про послуги, то не завжди всі розуміють, що це – теж виробництво. Тут мають бути рахунки 91 та 23. І фіскали це вже досить чітко зрозуміли. І, передусім, дивляться сюди, – говорить вона.
Також варто перевірити наявність роздрукованих і підшитих облікових регістрів.
– Облікові регістри це – оборотно-сальдові, журнали-ордери, які мають бути роздруковані та підписані тими посадовими особами, які відповідають за цю ділянку обліку. А якщо вони в електронному вигляді, то на них має бути накладений електронно-цифровий підпис, – пояснює аудитор.
Далі потрібно провести інвентаризацію з обов’язковими документальними підтвердженнями цього.
– Тих, хто проводить перевірку, не цікавить, чи насправді проводили інвентаризацію. Але важливо, щоби був роздрукований інвентарний опис та наказ про проведення інвентаризації. Тому що саме цей інвентарний опис підтверджує, що ці активи, які ви показуєте у фінзвітності, реально існують, – пояснює Мар’яна Кавин за чим саме полюють фіскали.
Ще необхідно перевірити введення в експлуатацію основних засобів, їхні вартісні критерії, проведення капітальних та поточних ремонтів.
Що стосується капітального та поточних ремонтів, то фіскали і тут люблять покопати.
– Вам допоможуть методичні рекомендації з обліку основних засобів 561. Саме тут можна ідентифікувати, який же це ремонт – поточний чи капітальний. Але на хлопський розум, якщо сума від 200 тисяч і більше, то фіскали кажуть, що це – капітальний ремонт. Проте, якщо ви вважаєте, що це поточний, то подбайте, аби керівник підприємства видав наказ, в якому було визначено, що ремонт в сумі 100, 200 чи 500 тисяч пов’язаний з підтриманням об’єкта в робочому стані, – радить аудитор.
Також податкова перевірить, чи є кошти на депозитах, дебіторську та кредиторську заборгованість на предмет безнадійної та сумнівної та позик.
– Це є ті місця, куди дивляться фіскали. Не хочуть вони з’ясовувати з дебетом-кредитом, вони дивляться точно туди, де можна одразу виявити щось цікаве, – розкриває карти фіскалів Мар’яна Кавин.
