Лише 34 відсотків депутатів Верховної Ради з лютого до липня цього року ініціювали законопроекти, які стосуються проблем їхніх виборчих округів. Тобто, переважно, законопроекти, над якими вони працювали, стосуються загальноукраїнської тематики.
Це означає, що депутати не самостійно ініціюють ці законопроекти, а виступають співавторами або підписуються під документами, зініційованими іншими депутатами.
Про це сьогодні, 8 вересня, під час прес-конференції на тему: «Старт нового політичного сезону. Як мажоритарники Львівщини показали себе під час шостої сесії», що відбулася у Львівському прес-клубі, заявив аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут.
При цьому він наголосив, що спостерігачі «Опори» цього разу аналізувати діяльність тільки 88 народних депутатів.
За його словами, спостерігачі зібрали дані не тільки про кількість законопроектів та проектів постанов, які ініціюють депутати, але й – скільки з них стосується проблематики округів.
– Ми аналізуємо, чи стосуються ці законопроекти теми регіонів, звідки обраний цей депутат. Крім того, в нас є окремий фокус, на основі якого ми дивимося, чи стосуються законопроекти передвиборчих обіцянок депутата. Також звертаємо увагу на дисциплінованість депутатів, їхню участь у засіданнях на підставі письмової та електронної реєстрації. А також аналізуємо їх дисциплінованість на підставі участі у всіх голосуваннях. На нашу думку, це більш репрезентативний показник. Тому що депутат може зареєструватися, але не брати участі в голосуваннях. Натомість бувають ситуації, коли депутат не реєструється, але бере участь у голосуванні. Тенденції, які ми виявили, є типовими для всього скликання Верховної Ради. Цифри змінюються і не завжди в ліпшу сторону, – робить висновки Олександр Неберикут.
Також спостерігачі виявили, що майже 57 відсотків законопроектів стосуються змісту передвиборчих програм депутатів.
– Знову ж таки, законопроекти, які ініціюють депутати, не співвідносяться з тим, про що говорили чи обіцяли депутати в рамках передвиборчої кампанії та передвиборчих обіцянок, – констатує аналітик «Опори».
Також він зауважив, що ці ж 50 відсотків депутатів жодного разу не брали участі у виступах, дискусіях чи обговореннях певних законопроектів. Олександр Неберикут називає їх статистами.
Ще майже 28 відсотків депутатів не проводило особистих прийомів в округах з лютого до липня цього року.
– Ми знаємо, що третина робочого часу депутатів відведено на особисті прийоми. Але велика частина просто не з’являються на окрузі. Ще 22 відсотки або п’ята частина депутатів не звітували перед виборцями взагалі впродовж цього періоду. Хоча, відповідно до закону, повинні звітувати перед виборцями двічі на рік, – аналітик каже, що виборці цих депутатів позбавлені будь-якої можливості ставити їм свої питання.
Найбільше пропонували законопроектів, обстоювали їх, зустрічалися з виборцями та виявляли активність депутати з БПП з Хмельницької області Роман Мацола та Андрій Шенькович; депутат з «Народного Фронту» -Максим Бурбак та Іван Рибак – з БПП з Чернівецької області; Михайло Бондар з «Народного Фронту», який представляє Львівщину.
Що стосується аутсайдерів, то це – Дмитро Ярош, Костянтин Жеваго, Костянтин Нестеренко та Андрій Денисенко з Дніпропетровської області й Леонід Клімов з Одеської області.
– Дмитро Ярош взяв участь всього у двох з 65 засіданнях, жодного разу не брав участі в засіданнях комітету, подав тільки один законопроект, жодного разу не виступав. Тому отримав у нашому рейтингу 11 балів зі ста можливих, – пояснює аналітик.
