Львівський прес-клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 6 до 12 серпня 2012 року моніторив шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK» і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
У серпні експерти оцінили 112 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 70 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали матеріали суспільно значущої тематики і відкидали матеріали, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
За останні чотири місяці відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях до всіх оцінених матеріалів є найвищим і становить 10 % (для порівняння, у травні – 8,91%, у червні – 7,77, у липні – 7,34% ). Цього разу експерти не виявили жодного неналежно маркованого матеріалу лише в двох виданнях – «Експрес» і «Львівська газета».
Матеріалів із ознаками замовності в серпні у шести друкованих виданнях зафіксовано майже вдвічі більше, ніж попереднього місяця – 21,82% від загальної кількості проаналізованих матеріалів (у липні – 11,01 %, у червні – 9,71%, у травні – 12,87%).
Найбільше матеріалів із ознаками замовності опублікувала «Львівська газета» (61,11% – з 18-ти оцінених матеріалів), на другій позиції – газета «ZIK» – 33,33% (з 18-ти оцінених), на третій – «Високий замок» – 15,38% (з 26-ти оцінених), на четвертій – «Львівська пошта» – 13,33% (з 15-ти оцінених), на п’ятій – «Експрес» – 5,56% (з 18-ти оцінених). Жодного матеріалу з ознаками замовності не зафіксовано в газеті «Ратуша» (з 15-ти оцінених).
Відсоток матеріалів із ознаками замовності в інформагенціях «ZIK» і «Zaxid.net» становить відповідно 28,57% (травень – 9,52%, червень – 17,39%, липень – 18,18% ) і 5,71% (травень – 14,59%, червень – 26,09%, липень – 27,27%) до всіх оцінених матеріалів (загалом – по 35 матеріалів).
У серпні експерти зафіксували незначний відсоток неналежно маркованих матеріалів в інформагенції «Zaxid.net» – 2,86% і жодного – в інформагенції «ZIK». Нагадаємо, що у травні та липні в цих електронних виданнях не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів традиційно відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Позитивна тенденція поліпшення дотримання журналістських стандартів, яка простежувалася з травня до липня – від 3,87 до 4,97 бала з шести можливих, у серпні пішла донизу – 3,6 бала. Найліпшим цей показник у серпні залишається в «Ратуші» – 4,57 (липень – 5,13, червень – 5,08, травень – 3,53). На другій позиції за дотриманням журналістських стандартів – «Львівська пошта» – 4,31 (травень – 3,67, червень – 4,54, липень – 4,93), на третій – «Експрес» – 3,72 бала (травень – 4,33, червень – 5, липень – 4,88), на четвертій – «ZIK» – 3,28 (травень – 4,13, червень – 4,79, липень – 5,02 бала), на п’ятій – «Високий замок» – 3,23 бала (травень – 3,53, червень – 4,75, липень – 4,88), на шостій – «Львівська газета» – 2,5.
У серпні найвищий середній бал – 0,9 (з 1 можливого), як і в липні (0,93) львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)», 0,75 – за «точність» (липень – 0,9), 0,58 (липень – 0,88) – за «відокремлення фактів від коментарів» ), 0,53 (липень – 0,8) – за «оперативність», 0,47 (липень – 0,72) – за «баланс думок», 0,36 (липень – 0,74) – за «повноту фактів».
В електронних ЗМІ Львівщини середній бал дотримання журналістських стандартів, як і в попередні місяці, продовжує падати. У травні він становив 4,19 бала, у червні – 4,46, у липні – 4,02 бала, у серпні – 3,57. Експерти оцінили дотримання журналістських стандартів інформагенціями «ZIK» та «Zaxid.net» відповідно у 3,23 (липень – 4,68) та 3,91 бала (липень – 4,14). Інформагенції, як і в попередні місяці, найліпше витримують стандарт «достовірності (посилання на джерела)» – 0,93 (липень – 0,89, червень – 0,87). За «точність» виставлена оцінка 0,77 (липень – 0,82, червень – 0,8), за «оперативність» – 0,67 (липень – 0,77, червень – 0,83), за «відокремлення фактів від коментарів» – 0,63 (липень – 0,86, червень – 0,8). На передостанньому місці в рейтингу дотримання журналістських стандартів – «баланс думок» – 0,3 (липень – 0,43, червень – 0,57) і на останній позиції – «повнота фактів» – 0,27 (липень – 0,64, червень – 0,59).
– Антирекорд за кількістю матеріалів із ознаками замовності встановила у серпні «Львівська газета» – понад 61%. Зазвичай є дві версії такої тенденції. З одного боку вона може свідчити про нестримне бажання керівництва редакції заробити якомога більше політичних дивідендів під час виборної кампанії. З іншого – про нестерпний тиск на керівництво редакції з боку власників чи засновників, які не вважають за потрібне під час виборної кампанії дотримуватися навіть найочевидніших стандартів журналістики. Обох цих версій можна було би майже уникнути, якби вісім публікацій «Львівської газети» були супроводжені рубрикою «реклама». Однак цього немає. Тому й запитання у двох однакових матеріалах, опублікованих паралельно під однаковими заголовками, але за різними підписами у «Львівській газеті» і «Високому замку» – «Чи стане вітчизняна політика європейською?» – є ще далеким від риторичного. Другими за кількістю політично ангажованих матеріалів у серпні були газета ZIK (понад 33%) та однойменна інформаційна агенція (понад 28%). Початок «виборчих жнив» у львівських ЗМІ підтверджує загальноукраїнську тенденцію про те, що раз на чотири роки політичні теми в Україні є більш прибутковими, ніж комерційні, – наголосив керівник медіа-проектів ЛОГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак, який здійснював моніторинг.
У серпні львівські експерти моніторили також ЗМІ Донецької області: друковані видання – «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама» та електронні ЗМІ – «Новости dn.ua» та «УРА-Информ-Донбасс». Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести друкованих виданнях Донецької області становить 3,08 бала, в електронних – 4,14. Відсоток неналежно маркованих матеріалів у друкованих ЗМІ Донецької області – 6,42%, з ознаками замовності – 24,77%. В он-лайн виданні «Новости dn.ua» не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу, натомість в «УРА-Информ-Донбасс» – 9,52%. Матеріали з ознаками замовності є в обидвох електронних ресурах – відповідно: 12% і 19,05%.
– Рівень дотримання стандартів у друкованих виданнях та інтернет-виданнях Донеччини загалом можна зіставити із львівським: середній бал становить від 3 до 4, і жодне видання не сягає позначки 5 із 6 можливих. Як і в усіх регіональних ЗМІ, найгіршою є ситуація з дотриманням стандартів «балансу думок» і «повноти поданої інформації». Особливо поганою є ситуація із дотриманням стандарту «балансу думок» в інтернет-виданнях. Тим часом із «повнотою» в донецьких сайтів набагато ліпше, ніж у друкованих видань. Порівняно з іншими регіонами «провисає» стандарт оперативності. Так само помірною, порівняно з іншими регіонами, у серпні була кількість замовних матеріалів. Виняток становлять видання «Жизнь» і «Вечерний Донецк», у яких показник матеріалів із ознаками замовності досить високий. Як і в інших регіонах, в онлайн-виданнях показники кількості підозрілих на замовність матеріалів нижчі, порівнянно з друкованими виданнями, – зазначив викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.
