Агрохолдинги можуть домовлятися зі сільськими головами – брати землю в оренду, сплачувати великі відсотки і нічого на тих землях не робити.
Про це сьогодні, 23 травня,під час інтерв’ю-прес-конференції на тему: «Корови – під ніж. Чому селянські господарства скорочують молочне поголів’я і як врятувати галузь молочного скотарства?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив заступник власника фермерського господарства «Лелик» Петро Лелик.
– Я за свою сільську голову не можу нічого погано сказати, вона підтримує нас, місцевих фермерів. Але я знаю як скаржаться інші фермери. У них є проблема навіть взяти в оренду землю, – каже він.
За словами фермера, великі агрохолдинги можуть собі дозволити платити високу орендну плату, десь до 5 відсотків, упродовж кількох років.
– Наприклад, якщо вартість землі у нас – 52 тисячі гривень за гектар, то людина, яка здала її в оренду, отримує 2550 на рік, мінус 15 відсотків прибуткового податку з населення, – рахує Петро Лелик.
Крім того, один відсоток від вартості землі холдинги обіцяють платити громаді. Через такі домовленості земля, часто, стоїть пусткою. Та й ніяких робочих місць такі орендарі в сільській місцевості не створюють. Тоді як Петро Лелик зараз забезпечив роботою на своїй фермі 25 осіб.
– Я їх усіх навчав на місці, на фермі, – каже він.
Більше того, в разі потреби сільські голови йдуть просити допомоги у місцевих фермерів,
– Приходить голова і каже: «Там неможливо проїхати, дайте трактор». Чи з цвинтаря забрати сміття, це теж – до нас. Ніхто не буде їхати до Києва, до керівництва холдингів, – розповідає Петро Лелик.
Без нагадувань сільського голови, він сам побудував дорогу в селі, бо ж до ферми приїжджають люди. А біля ферми зробив дитячий майданчик. Бо мами з маленьким дітьми вподобали саме це місце для прогулянок.
