Адмінресурс – не є правопорушенням. Це – політологічне поняття. Про це сьогодні, 13 липня, під час засідання Громадського прес-центру «Вибори-2019», яке відбулося у Львівському прес-клубі, повідомив аналітик ГМ «Опора» Тарас Радь.
– В українському законодавстві немає ані формулювання «адмінресурс», ані змісту і обсягу цієї проблеми. Хоча ми про це дуже часто говоримо. І в процесі наших спостережень за виборчим процесом та у наших звітах періодично з’являються певні згадки про використання суб’єктами виборчого процесу адмінресурсу або того, що має ознаки адмінресурсу. Бо його не так легко ідентифікувати та класифікувати, – говорить він.
Так, до прикладу, можна вважати проявом адмінресурсу ситуацію, коли дотичний до влади депутат використовує державні кошти для вирішення проблеми свого округу.
– Ми провели дослідження використання державних субвенцій за 2016 та 2017 роки та з’ясували, що бюджетні програми депутатів-мажоритарників є невипадковими. І дуже часто вони переслідують іншу мету, ніж задекларовано в бюджетній програмі. Можна простежити певні диспропорції надання цих коштів, – зазначає він.
За словами Тараса Радя, поняття адмінресурсу не врегульовано в багатьох законодавствах світу. Але політологи вже навчилися його виявляти.
– Адмінресурс завжди пов’язаний з трьома компонентами: доступ до влади, відсутність рівного доступу до публічних ресурсів та влив влади на виборчий процес, – перелічує ознаки адмінресурсу експерт.
Він також зазначає, що адмінресурсом можуть зловживати як провладні партії, так і партії, які мають більшість у будь-якій раді – міській, районній чи, навіть, селищній.
– Не треба вважати, що адмінресурс є прерогативою парії влади. Якщо політична партія має більшість в якомусь місцевому органі самоврядування, вона так само має можливості використання адмінресурсу, – пояснює він.
Аналітик ГМ «Опора» наголосив, що дуже часто в адмінресурсі використовують підлеглих, яких змушують голосувати так, як потрібно комусь. Також їх можуть використовувати для прихованих агітацій. Ще один підвид адмінресурсу – надання одним партіям приміщення для агітації і відмова іншим.
– У багатьох країнах закон не забороняє використовувати адмінресурс. Але вимагає, щоби ці ресурси були доступними однаково для всіх, – зазначив Тарас Радь.
Що стосується України, то законодавець, тобто влада, не бачить у використанні адмінресурсу жодної проблеми. Тому і не буде врегульовувати його законодавчо.
– Його використовували завжди, починаючи з 1991 року. І немає значення, яка партія була при владі. Зміниться ця, прийде нова. І в мене немає сумнівів, що вона також буде використовувати свою владу у передвиборчих цілях, – пророкує аналітик ГМ «Опора».
Соціолог Володимир Подгорнов вважає, що використання адмінресурсу схвалює суспільство.
– Суспільство не знає як ставитися до того, що якийсь кандидат в депутати обіцяє виборцям лобіювати інтереси цього округу або що депутат-мажоритарник лобіює їх і успішно. Зараз фраза «адмінресурс» використовується як спосіб очорнити конкурента. Його звинувачують у роздаванні гречки, ремонті доріг чи шкіл та кажуть, що він купує голоси виборців, – вважає він.
Також соціолог зазначив, що партійний чиновник – це загроза демократії та свободі слова в Україні.
– Він, як військовий, повинен бути поза будь-якою партією, тому що він виконує чіткі функції. Уявіть собі ситуацію, коли сантехнік відмовить вам у ремонті труби, тому що ви належите до певної партії, чи лікаря, який не буде лікувати, тому що в нього інші політичні погляди, – говорить Володимир Подгорнов і доводить ситуацію до абсурду.