У лютому 2022 року розпочалася чергова хвиля гендерного моніторингу гіперлокальних медіа України (перша відбулася в 2020 р.).
Під час першого етапу моніторингу, який тривав упродовж 7-13 лютого 2022 р., експертна група Львівського пресклубу проаналізувала матеріали десятьох гіперлокальних медіа Львівщини. Зокрема, до вибірки потрапили п’ять друкованих видань «Воля народу», «Голос відродження», «Миколаївські вісті», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і п’ять інтернет-видань («Варто – Галицькі новини», «Голос Сокальщини», «Золочів.нет», «SmartNews», «Яворів.інфо»). Згідно з отриманими даними було проаналізовано 437 матеріалів, і з яких 106 – у друкованих і 331– в онлайн-медіа.
Мета моніторингу – з’ясувати, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (яке співвідношення жінок і чоловіків як героїнь/героїв (тих, про кого йдеться) й експерток/експертів (тих, кого цитують, чию думку передають), чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок, а також чи використовують вони гендерні стереотипи та сексистський контент.
Згідно з отриманими даними у лютому в друкованих виданнях експерти зафіксували паритет між жінками-експерткамита чоловіками-експертами (50% і 50% відповідно).Значно нижчими є показники присутності жінок в ролі героїнь – 31%.
Найбільше жінок-експерток у газетних матеріалах було на теми розваг і дозвілля (100%), соціального захисту (88%), освіти і науки (75%), медицини, спорту (60%), криміналу/надзвичайних ситуацій(50%). Найвищий відсоток героїнь – у темах освіти (100%), медицини (86%). Абсолютно відсутні жінки-героїні були в публікаціях про війну/армію, волонтерство/благодійність (0%).
Експерти вперше, за всі роки гендерного моніторингу, спостерегли повне переважання залученняжінок над чоловіками в публікаціях газети «Воля народу», де було зафіксовано 61% експерток і 68%героїнь. Жінки-експертки становили більшість і в газеті «Народна думка» (57%).
Також був зафіксований дисбаланс на користь жінок у газеті «Миколаївські вісті», де жінки-героїні становили 100% усіх згадок. А між експертками та експертами був досягнутий паритет (50% і 50% відповідно).
Найменш гендернозбалансовані (співвідношення жінки/чоловіки) – матеріали газети «Голос відродження» (33%експерток і 14% героїнь публікацій) та «Новини Прибужжя» (по 29 % експерток і героїнь публікацій).
Усі видання активно використовують фемінітиви на позначення посад, професій, діяльності жінок. Лідерами у лютому стали газети «Народна думка» і «Голос відродження» (по 100%).
З огляду на ці дані у лютому 2022 року найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стала газета «Народна думка» (55%), друга позиція – у «Голосу відродження» (49%).
У регіональних інтернет-виданнях першість і як експерти, і як герої матеріалів отримали чоловіки. Жінки як експертки присутні лише у 25% випадків, а відсоток присутності жінок як героїнь матеріалів трохи більший – 30%.
У 100% випадків жінки були експертками у темах волонтерства/благодійності, і повністю відсутні – у темах війни/армії та екології/довкілля, спорту і соціального захисту.
Найчастіше інтернет-видання залучали жінок для коментарів на теми медицини (71%), культури (33%), економіки (29%), освіти (27%), медицини(21%), криміналу та надзвичайних ситуацій (17%)політики та місцевої влади (11%), а також зовсім не висловлювалися на спортивну тематику.
Найвищий показник присутності в журналістських публікаціях жінок як героїнь простежується в темах освіти і науки (100%),спорту (88%) трохи менше – в темах культури та релігії (46%), медицини (43%). Зовсім не зафіксовано жінок-героїнь – у темах соціального захисту, волонтерства та благодійності, війни та армії – 0%.
Найбільш гендернонезбалансованими на користь чоловіків є новини інтернет-видання «SmartNews» (у 7,1 рази). Решта сайтів перебувають майже на однакових позиціях: «Золочів.нет» (3,7 рази), «Яворів.інфо» і «Варто – Галицькі новини»у (3,6 рази), «Голос Сокальщини» (3,4)тощо.
Абсолютним лідером використанні фемінітивів стало інтернет-видання «SmartNews» (100%), а найменше фемінітивів – у новинах сайту «Золочів.нет» (73%).
Серед інтернет-медіа гендернонайчутливішим у лютому 2022 року стало видання «Варто – Галицькі новини» (47%), а найнижчий показник рівня гендерної чутливості цього разу – у «Яворів.інфо» (41%).
У лютому було виявлено 3 публікації із використанням сексизмів та стереотипних мотивів.
Газета «Воля народу» опублікувала журналістський матеріал під назвою «Принц на День святого Валентина» про дівчину з Львівщини, якій пощастило познайомитися з чоловіком-іноземцем. «От тобі і принц з казки!» – подумала» – резюмує автор публікації.
У статті «Важке ремесло» головна героїня бідкається, що трапилася «її синочку жінка мегера, зробила із нього підкаблучника, сидить бідолашний удома, дітям носи витирає, їсти готує, а невістка, така-сяка, із головою колгоспу як головбух звіти ледь не щодня їздить у райцентр здавати». Такі тексти – це відверта мізогінія.
«Голос відродження» використала такі стереотипний штамп як «жіночий день».
У газеті «Воля народу» в матеріалі «Давно за тобою сохне» експерти спостерегли використання сексистського контенту. Зокрема, автор розповідає про «жінку гренадерського зросту і відповідної зовнішності».
На противагу їм видання «Миколаївські вісті» в публікації «Бокс і панянки речі сумісні?» розвіює міфи про «чоловічність» деяких видів спорту. А інтернет-видання “Яворів.інфо” було опублікувало інформацію «Міжнародний день жінок і дівчаток в науці»
Загальний Індекс гендерної чутливості львівських гіперлокальних медіа у лютому 2022 року склав 51%. Це – один із найвищих показників по Україні. Великою мірою на нього вплинула значна кількість фемінітивів – загалом 84%. Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
