Сліпа віра у старі селянські міфи сприяє підвищенню смертності серед нащадків.
«Земля стає родючішою. Тому мій дід палив траву, батько палив і я буду», – таке пояснення нерідко можна почути від селян, які спалюють на своєму полі чи городі суху траву і листя. Та чим насправді збагачується грунт після спалення сухостою?
Про це пише DailyLviv.
– Твердження про кращу родючість землі після підпалів міцно укорінилося у свідомості наших людей і переконати їх, що це не так, дуже складно, – розповіла Лідія Бойчишин, доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ ім.Івана Франка, заступниця голови громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації, представниця Народного Руху України. – Коли ще кілька століть тому наші пращури палили траву, то вони зауважили, що рослини у такому грунту навесні ростуть швидше. І вирішили, що це добре. Але наші пращури не знали іншого: швидший ріст рослин відбувається за рахунок оксидів азоту і сірки, які залишились після згарища. А ще – там накопичились важкі метали та бензопірени – потужні онкостимулятори. Їжа, вирощена на такій землі, аж ніяк не може називатися екологічно чистою. Корисних речовин у такому грунті стало менше, зокрема, він став менш наповненим киснем. А все тому, що господар-палій знищив екосистему, зокрема комах і дрібних тварин, які його «розпушували».
Лідія Бойчишин зауважує, що якби наші пращури мали такі знання, які дала нам сучасна наука, то, звісно ж, ніколи б не палили траву і листя. Але вони цього не знали. Проте діти і онуки, перейнявши цю вельми шкідливу традицію, вперто не хочуть від неї відмовлятися. А пояснення науковців вважають «байками».
– Мені прикро, що нас не просто не чують, а навіть не хочуть слухати. Те, що ніхто у цивілізованому світі не палить сухостій, для українця – теж не аргумент. Але ось що цікаво: переїжджаючи в іншу країну, наші люди стають законослухняними, швидко звикають до тамтешніх правил і традицій та дотримуються їх. Чому ж у себе вдома ми не хочемо дотримуватись законів і керуватись здоровим глуздом? – запитала науковиця.
На думку Лідії Бойчишин, щоб цю звичку викорінити, потрібно вести просвітницьку роботу вже у дитсадках і школах, адже переконати у чомусь дорослу людину – набагато складніше. Ось чому зараз у шкільній програмі з хімії виокремили години на екологічну тематику.
– При спалюванні 1 тони сухостою у повітря викидається 5 кг токсичних речовин. Людина, яка безпосередньо перебуває біля місця спалення, вдихає у свої легені у 350 (!) разів більше бензопірену (а він провокує рак), аніж курець, який викурює одну сигарету. Замисліться над цим фактом. І якщо хтось нехтує власним здоров’ям, замисліться бодай над тим, яку шкоду ви запордіюєте своїм дітям. А вони реагують на токсичні речовини набагато гостріше, ніж дорослі, – скзазала Лідія Бойчишин.
Про це вона сказала 18 вересня під час засідання у Львівському пресклубі на тему «Хто і якими санкціями має зупинити паліїв сухостою і сміття на Львівщині?».
Засідання 18 вересня 2020 року.
Відео: Львівський пресклуб
