Виборчий процес на Львівщині проходив демократично. Його суб’єкти мали рівні можливості для ведення передвиборної агітації: доступ до ЗМІ, доступ до приміщень для проведення заходів, гарантування особистої безпеки, уникнення тиску чи переслідування. Кампанію можна охарактеризувати як конкурентну, інтенсивну і масштабну
Так під час прес-конференції на тему: “Львівщина напередодні виборів: перебіг виборчої кампанії, порушення, ризики", яка відбулася у Львівському прес-клубі, охарактеризував виборчу кампанію координатор кампанії спостереження Громадянської мережі "ОПОРА" за виборами Львівській області Тарас Радь.
Експерт ГО "ОПОРА" також зазначив: "Для Анатолія Гриценка, Петра Порошенка й Олександра Шевченка, а також певною мірою Юлії Тимошенко та Валентина Наливайченка, Львівська область була одним із базових регіонів. Тут варто виокремити двох кандидатів – Порошенка і Гриценка, котрі розглядали Львівщину як плацдарм для здобуття найвищого рейтингу в межах усієї країни”.
Тарас Радь зауважив, що у Львівській області впродовж усього виборчого процесу була зафіксована активність 23 з 44 кандидатів. А саме – Юлії Тимошенко, Петра Порошенка, Анатолія Гриценка, Руслана Кошулинського, Володимира Зеленського, Олександра Шевченка, Андрія Садового, Олега Ляшка, Дмитра Добродомова, Валентина Наливайченка, Ігоря Шевченка, Ігоря Смешка, Віталія Купрія, Віталія Скоцика, Віктора Кривенка, Романа Безсмертного, Юрія Дерев’янка, Ольги Богомолець, Євгена Мураєва, Олександра Соловйова, Віктора Бондаря, Сергія Тарути, Юрія Бойка.
Основними формами передвиборної агітації експерт назвав зовнішню рекламу, вуличну агітацію, агітацію в Інтернеті, рекламу у місцевих медіа. “Вперше Інтернет і соціальні мережі використовувались як повноцінний сегмент агітації. Низа кандидатів, таких як Володимир Зеленський, Андрій.Садовий, Олександр Шевченко, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, розглядали таргетовану рекламу та активність своїх сторінок в мережах як окрему складову кампанії.”
Серед можливих загроз виборчому процесу в день голосування Тарас Радь виокремив ускладнення роботи виборчих комісій через брак досвіду та, ймовірно, свідоме затягування підрахунку голосів; силове втручання у виборчий процес; використання агітаційних сіток для впливу на результати голосування; неякісні списки виборців, так звані, мертві душі; фейкові громадські спостереження; в інформаційному полі програмування суспільства на несприйняття будь яких результатів голосування.
