Завтра, 13 червня, у Шевченківському районному суді Львова під час слухання кримінальної справи буде обрано запобіжний захід проти голови правозахисної організації «Центр протидії корупції та громадського захисту» Олександра Мнояна.
Про такий розвиток подій Олександр Мноян повідомив під час прес-конференції на тему: «Факти погроз і тиску на правозахисників з боку прокуратури та органів влади з використанням фейкових ГО і проплачених «тітушок». Перевищення посадових повноважень працівниками поліції та прокуратури для залякування правозахисників через їхню професійну діяльність. Моніторинг резонансних справ». Прес-конференція відбулася 12 червня у Львівському прес-клубі.
– Саме через мою правозахисну діяльність прокуратура вимагає обрати мені запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Мене обвинувачують в тому, що я заплатив 29 гривень 30 копійок за користування електроенергією в офісі. На думку прокуратури, це є легалізація доходів, отриманих у незаконний спосіб. Ця справа триває вже п’ять років. Рішення у ній немає. Але запобіжний захід обирають щодва місяці, – каже юрист Олександр Мноян.
За його словами, він створив правозахисну організацію, аби допомагати тим громадянам, чиї справи виходять за межі здорового глузду.
– За останній рік ми моніторили деякі судові справи. Ми їх випадково вибираємо в судах. З деякими до нас звертаються правозахисники. Нас просять бути присутніми під час судового засідання та зафіксувати його на відео, – розповідає Олександр Мноян про свою роль у судових засіданнях.
Однак, за словами Олександра Мнояна, після того, як на відео було зафіксовано деякі судові засідання, його та членів правозахисної організації “Центр протидії корупції та громадського захисту” почали залякувати.
– Так звана громадська організація «Розвиток громади», яка підконтрольна Олександру Веремеєнку на прізвисько «Тімоха» та Ігорю Кривецькому, відомому як «Пупс». Вони залякують і тиснуть на нас через дві кримінальні справи, які я моніторю. Це справа Івана Шерстюка, якого звинувачують у спробі замаху на Олександра Веремеєнка , яка розглядається у Франківському районному суді. Вона мене не цікавила. Я тільки завітав познімати те, що відбувається у судовій залі. Мені почали погрожувати особи з «Розвитку громади», – каже Олександр Мноян.
Спротив, який він там зустрів, його дуже здивував.
– Пан Веремеєнко виступає в цій справі потерпілим. І для мене було дуже дивним, що потерпілий в даній справі використовує ГО «Розвиток громади», де він є засновником і фінансистом. Він використовує це ГО для тиску на суддів у цій справі, на мене і на адвокатів. Я це заявляю офіційно. Чисто випадково я відвідав громадські обговорення щодо забудови парку «Знесіння» у нашій мерії. З’ясувалося, що Ігор Кривецький та Олександр Веремеєнко використовують ГО «Розвиток громади» задля власних фінансових інтересів, якщо вони стосуються якихось громадських обговорень, забудови, отримання земельних ділянок, розподілу земельних ділянок. Саме «Розвиток громади» вимагав виділити їм ділянки під забудову в Брюховичах. Це є силова структура, в яку входять спортсмени, колишні правоохоронці та особи з кримінальним минулим. Вони використовують атрибутику та символи військових формувань, які не прийняті в Україні, – говорить Олександр Мноян.
За словами Мнояна, окремі особи так не бажають його присутності на судових засіданнях, що роблять правозахиснику знаки, які він не може не зрозуміти.
– У день, коли повинні були допитувати Олександра Веремеєнка як потерпілого, мені на дверну клямку квартири почепили муляж гранати. Коли ви виходите з квартири, і вам падає граната, – це незабутні враження. Нічого не вибухнуло. І заяву з цього приводу я не писав, – згадує голова правозахисної організації «Центр протидії корупції та громадського захисту».
Що стосується інших справ, то в поле зору, чи то пак відеокамери Олександра Мнояна, потрапив Дмитро Мазур, якому спробували докинути кілька років перебування у в’язниці за те, що він відмовився мити підлогу в камері.
– Людина відбувала покарання за злочин, який він вчинив. Але за те, що він відмовився мити підлогу в камері, йому інкримінують 391 статтю Кримінального Кодексу -«злісна непокора законним вимогам представника установи відбування покарань». І вимагають призначити покарання до п’яти років. Його тримали у слідчому ізоляторі три роки і два місяці. Але суд його виправдав. І прокурори, щоби уникнути відповідальності, подають апеляційну скаргу, – каже Олександр Мноян.
Також правозахисник допомагає Альбіні Брижик з Бродів. Її справа дивує цинічністю, коли з потерпілої хочуть зробити злочинницю. Жінка гуляла в місті зі своїм песиком, коли на неї напав якийсь чоловік-догхантер. Один ударом він убив собаку, а жінці пшикнув в очі сльозогінним газом. Аліна Брижик звернулася до правоохоронців.
– Проте її кривдник «повирішував» це питання так, що тепер пані Брижик звинувачують у кримінальному правопорушенні за статтею 383 Кримінального Кодексу України – «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення».
Сама Альбіна Брижик каже, що жодних заяв до поліції не писала.
– На мене напав чоловік зростом метр 90, вагою поза сто кілограм. Бризкнув в очі чимось. Я зомліла. Мене забрала «швидка» до лікарні, і я три дні взагалі нічого не бачила. Після того, як мене виписали з лікарні, мене викликали в райвідділ. Слідчий протримав мене 5 годин. І я не розуміла про що йдеться. Мені зачитували адреси колоній, в яких я буду сидіти, за наклеп на людину, – згадує вона.
Наразі правозахисна організація «Центр протидії корупції та громадського захисту», за словами Олександра Мнояна, моніторить п’ять справ.
Голова ГО «Розвиток громади» Марія Вагіла у ФБ критично прокоментувала особу і дії Олександра Мнояна, зіславшись на публікацію «Від афериста до правозахисника один крок» у групі Фейсбуку «Гостра правда». Цікаво, що ця група «Гостра правда» має у Фейсбуці пов’язані сторінки з ГО «Розвиток громади». А за правилами соцмережі, якщо у вас дві сторінки Facebook, їх можна об’єднати за таких умов: 1. Ви є адміністратором обох сторінок. 2. У ваших сторінках однакові назви, і вони належть до однієї і тієї ж тематики. 3. У цих сторінок однакова адреса (якщо у них є фізичне місце розташування).
