ЛОГО «Львівський прес-клуб» у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 3 до 9 грудня 2012 року моніторила шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «Перемишлянський край» – і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
Для моніторингу використана методологія «Інтерньюз Нетворк», яка розроблена разом з ІМІ і «Телекритикою».
У грудні експерти оцінили 114 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 41 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ). Нагадаємо, що для аналізу експерти відбирали суспільно важливі матеріали і відкидали такі, що марковані як «реклама» і «на правах реклами», інтерв’ю, короткі інформаційні повідомлення, замальовки, світські новини, фотофакти, спортивні матеріали, прогнози, передбачення.
У грудні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях щодо всіх оцінених матеріалів зріс майже у 5 разів, порівняно з листопадом, і сягнув 12,28% (листопад – 2,61%). Єдине видання, в якому не зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу, – «Експрес». Нагадаємо, що в листопаді такий нульовий показник мали ще три газети. У грудні найбільше неналежно маркованих матеріалів – у газеті «Високий замок» – 24%. Далі за спадаючою ідуть – «Перемишлянський край» – 11,76%, «Львівська пошта» – 11,11% «Ратуша» – 11,11%, і «Львівська газета» – 6,25%.
Кількість матеріалів з ознаками замовності у грудні повернулася до показників виборчого періоду – 16,67% (листопад -7, 83%), але з однією відмінністю – тепер домінують комерційні замовлення, а не політичні. Жодного замовного матеріалу експерти не виявили в газеті «Експрес». Найменше матеріалів з ознаками замовності в «Ратуші» – 5,26% та «Перемишлянському краї» – 5,88%, найбільше – у «Львівській газеті» – 43,75%.
У грудні, як і в листопаді, експерти не зауважили матеріалів з ознаками політичної замовності в інформаційних агенціях – «ZIK» і «Zaxid.net». Зафіксовано лише 1 матеріал з ознаками комерційної замовності в інформагенції «Zaxid.net», що становить 4,76% від усіх (21) оцінених матеріалів. Електронні ЗМІ повторили свій позитивний результат попереднього місяця – не розмістили жодного неналежно маркованого матеріалу.
У грудні журналістські стандарти в друкованих ЗМІ Львівщини поліпшено несуттєво порівняно з листопадом: вони отримали експертну оцінку 3,94 бала з 6 можливих (листопад – 3,75, жовтень – 3,99, вересень – 3,83, серпень – 3,6 бала). Нагадаємо, що моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота поданих фактів.
Найліпший показник у газети «Ратуша» – 4,44 бала. Однаковий результат зафіксовано у газет «Експрес» і «Високий замок» – 4,32, лише на кілька сотих відстала «Львівська пошта» – 4,27 бала. Передостання в рейтингу – «Львівська газета» – 3,27 бала і остання – «Перемишлянський край» – 3,07 бала.
Незмінною є тенденція в дотриманні кожного з шести журналістських стандартів. Найвищий середній бал – 0,93 ( листопад – 0,85) з 1 можливого львівські друковані ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)», 0,84 бала (листопад – 0,80) – за «точність». За «відокремлення фактів від коментарів» виставлено таку ж оцінку, як і в листопаді, – 0,71 бала, за оперативність – 0,54 бала (листопад – 0,50). «Баланс думок» і «повнота фактів» стабільно отримали найнижчі оцінки – відповідно 0,47 бала (листопад – 0,48) і 0,46 бала (листопад – 0,42) бала з 1 можливого.
Журналістські стандарти в електронних ЗМІ Львівщини вже традиційно мають вищий результат, ніж у друкованих виданнях, – середній показник – 4,22 бала (листопад – 4,19): «Zaxid.net» – 4,14, «ZIK» – 4,30.
Найліпше електронні ЗМІ витримують стандарт «достовірність (посилання на джерела)»– 0,93 бала (листопад – 1) з 1 можливого. «Відокремлення фактів від коментарів» заслуговує, як і в листопаді, на 0,83 бала. «Точність» і «оперативність» оцінені однаково – у 0,78 бала (листопад – відповідно 0,90 і 0,74). «Баланс думок», який, зазвичай, посідає останню сходинку в рейтингу стандартів, у грудні, порівняно з попереднім місяцем, поліпшено до 0,51 бала (листопад – 0,31). «Повнота фактів» залишилася на листопадовому рівні – 0,39 бала (листопад – 0,40).
– У грудні у львівських ЗМІ збереглася започаткована у листопаді тенденція переважання матеріалів із комерційними ознаками замовності над аналогічними політичними матеріалами – комерційних майже удвічі більше, – зауважив експерт з моніторингу, керівник медіапроектів ГО «Львівський прес-клуб» Роман Шостак. – Порівняно з листопадом у грудні у 4,5 разу збільшилася кількість неналежно маркованих матеріалів. Якщо у листопаді тільки 2 із 6 газет подали загалом таких 3 матеріали, то у грудні аж 5 із 6 газет неналежно промаркували 14 своїх матеріалів. Вершиною «маркувального цинізму» стало позначення однією з газет рекламного матеріалу комерційного характеру рубрикою «Публічна інформація». У такий спосіб редакція небезпечно і неприпустимо профанує Закон України «Про доступ до публічної інформації» – і для журналістів, і для читачів.
У грудні львівські експерти моніторили також ЗМІ Криму: друковані видання «Крымская правда», «Крымское время», «Первая крымская», «Крымская газета», «Голос Крыма», «Севастопольская газета» та он-лайн видань «Крым. Комментарии» і «Новый Севастополь».
– Після виборів рівень дотримання стандартів у кримських газетах та інтернет-виданнях зріс: зараз більшість із них мають бали від 4 до 5, що можна вважати доволі позитивним показником. Кількість матеріалів з ознаками замовності також суттєво зменшилась – у деяких з аналізованих ЗМІ таких публікацій не виявлено зовсім, в інших їх не більше 15-20 відсотків. Це безперечний прогрес, проте проблемою є загальна низька якість контенту цих видань, радянські кліше, за якими вони досі працюють, та практично тотальне нерозуміння та недотримання їхніми редакціями стандарту балансу думок. Ситуація з дотриманням цього стандарту є традиційно найгіршою не лише в Криму. Це означає, що попри відносний плюралізм у регіональних медіа, читачі окремих газет чи сайтів, зазвичай, мають змогу побачити актуальні події лише з одного боку, – наголосив старший викладач Українського католицького університету, експерт Отар Довженко.
Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення
