Першого червня у Стрию на Львівщині встановлять меморіальну таблицю видатному українському композитору Богдану Весоловському.
Автором меморіальної таблиці є Олег Лесюк, голова Спілки українських мистців Канади (Торонто). Сьогодні у Львові він розповів, що працював над її створенням протягом 1,5 місяця, хоч думка визрівала з того моменту, як він вперше почув музику Богдана Весоловського.
“Головну ідею почерпнув у пісні композитора “Лети, тужлива пісне”. Тому й домінують легкі лінії, птахи. Все це вказує на те, що Богдан Весоловський — перелітний птах, який повернувся на Україну, а ми тепер повинні зробити все можливе, щоб популяризувати його творчість для остаточного повернення”, — сказав Олег Лесюк.
Слід зазначити, що відкриття таблиці відбудеться першого червня о 16.00 на будинку, де проживав композитор (Стрий, проспект Чорновола, 11).
-
Як розповів Ігор Осташ, екс-посол України в Канаді, з цієї нагоди у Стрию відбудеться акція “Прийшов вже час…”.
-
“Назва акції є парафразом назви незабутнього танго “Прийде ще час..”, написаного Богданом Весоловським у Стрию у 1937 році. Цим ми підкреслюємо, що прийшов час, щоб славетний земляк повернувся на Батьківщину, тобто щоб його творіння звучали на українській та європейській сценах”, — сказав керівник проекту Ігор Осташ.
У рамках акції першогочервня відбудеться концерт за участю заслужених артистів України.
Довідка
Весоловський Богдан (1915, Відень –1971, Монреаль) — популярний український пісняр, композитор, акордеоніст. Увійшов в історію музичного Львова як неперевершений композитор легкого жанру.
Народився у Відні. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрию. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні.
Пісенна спадщина композитора нараховує понад 130 творів. У першому (львівському) періоді творчості вони написані, в основному, в жанрі танго, фокстроту, легкого вальсу. Змістом віршових текстів цих пісень була переважно любовна лірика. У наступні роки пісні набули яскравого громадянського звучання («Лети, тужлива пісне» та «Чар карпатських гір»).