14 лютого 2011 у Львівському прес-клубі відбулося засідання на тему «Як органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують молодь житлом на Львівщині? Підсумки моніторингу». Ініціатором засідання виступила Львівська міська громадська організація «Дівочий клуб «Юнка»

Учасники засідання:

–          Лілія Гук, голова ЛМГО «Дівочий клуб «Юнка».

–          Ігор Марков, соціолог, м Львів.

–          Сергій Панцир, директор центру соціального партнерства та лобіювання Національного університету «Києво-Могилянська академія».

      Учасники заходу оприлюднили, статистичну інформацію та загальні висновки моніторингу, які полягають у наступному:

З 2 457 млн. грн. державної частки у фінансуванні Програми у період з 2009 по 2012 рік держава повинна була забезпечити фінансування у обсязі 560 млн. грн. З цієї суми у 2010 та 2011 роках з держбюджету та місцевих бюджетів профінансується 167 млн. грн., при потребі у фінансуванні – 440 млн. грн. У 2012 році за Програмою видатки повинні скласти 40 млн. грн. Але фінансування програмних показників у 2010 році було перевищено на 27 млн., а у 2011 – 60 млн.

Проте таке перевищення не компенсує брак фінансування у попередні роки. Втрати попередніх років з 2002 по 2008 роки склали 700 млн. грн. із обмеженням прав на кредитування житла 3 тис. сімей. Додавши недофінансування у 2009 та 2010 роках 273 млн. грн. загальна заборгованість держбюджету та місцевих бюджетів сягає майже 1 млрд. грн., що доводить зрив програми пільгового кредитування, адже компенсувати ці втрати у 2012 році не можливо.

Результативність програм молодіжного кредитування не втішна. Фонд дає статистику не по Програмі, а й з врахуванням кредитів у період від 1998 по 2002 рік. Загалом з 1998 по 2009 рік було надано 9 771 кредит на суму 1 млрд. 50 млн. грн. Із врахуванням наданих у 2009 -2010 роках 424 кредитів та запланованого показника 400 кредитів у 2011 році підсумком виконання програми стане забезпечення житлом 10 595 сімей. За Програмою пільгове кредитування повинне бути охопити 20 тис. молодих сімей, отже програма недовиконана майже на 50%. Таким чином, Програма остаточно зірвана з вини держави.

Натомість основним кредитором молодіжного будівництва стають молоді сім’ї. Із залученням комбанків до іпотечного кредитування із частковою компенсацією відсотків майже 18 тис. молодих сімей при мінімальних затратах держави на рівні 7% від вартості кредиту отримали 2,1 млрд. грн.. комерційних кредитів.

В умовах кризи новим ключовим гравцем програми пільгового кредитування стають будівельні компанії, які не можуть завершити будівництво і потребують державної підтримки. За рахунок компенсації 30% вартості житла держава через програму «Доступне житло» передбачає забезпечення житлом 252 тис. сімей. Але це не стосується молоді, хоча Фонд звітує про забезпечення 30% молодих сімей саме за рахунок цієї програми. Відповідно можна прогнозувати забезпечення права на житло 75 тис. молодих сімей. Нагадаємо, що саме 70 тис. молодих сімей повинні були б бути забезпечені підтримкою держави в отриманні житла. Отже, можна стверджувати, що саме програма «Доступне житло» набуває пріоритету, і програми пільгового кредитування відходять на другий план.

Ця тенденція знаходить відображення і у Львівській області. Саме під програму «Доступного житла» у 2010 році укладаються угоди по 7 недобудованих об’єктах області чисельністю квартир біля 400 із запланованим введенням в експлуатацію до 2015-2017 років.

При цьому черга на пільгове забезпечення житлом по Львівській області становить 75,5 тис. осіб. Проте, така черга може бути скорочена адміністративно після створення у 2012 році Державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Досвід адміністративного обмеження права на соціальну допомогу і пільги набутий у реформі житлових субсидій,  може бути застосований і у молодіжній житловій політиці.

Одним із найпомітніших недоліків молодіжної житлової політики є відсутність впливу молодіжних організацій та молоді на її формування. Відчутний інтерес уряду не витрачати «зайві» кошти з держбюджету. Завжди помітний лобістський вплив на політику молодіжних житлових комплексів, комерційних банків, будівельних компаній. Для прикладу, у спостережній раді Фонду практично відсутні представники громадських організацій. Бізнес і громадський сектор представлені одними і тими ж людьми. Так у 20 вересня 2010 року Всеукраїнська Асоціація «Укрмолодьжитло» (МЖК) провела чергову звітно-виборчу конференцію, де було обрано новий склад Ради Асоціації. До нього увійшли Голова Правління Фонду Леонід Рисухін, Генеральний директор молодіжного житлового комплексу «Оболонь» Василь Антонов, начальник управління розробки та реалізації державних житлових програм Мінрегіонбуду Олександр Непомнящий, директор Рівненського РУ Фонду Сергій Пандрак та інші. Головою Ради було обрано Президента холдингової компанії «Мрія-Інвест» Володимира Грищенка. Таким чином, МЖК представлена у Спостережній раді Фонду трьома особами: В. Грищенком, В. Антоновим і Л. Кузьменком. Можна стверджувати, що громадський сектор у Фонді не присутній. Отже, значна кількість молодіжних громадський організацій не можуть жодним чином впливати на політику установи, яка розпоряджається коштами молодіжного будівництва.

Також на прес-конференції були оприлюднені результати фокус-гурпового соціологічного дослідження, яке було проведене ЛМГО «Дівочий клуб «Юнка» в м.Львові кінці 2010 року із метою виявлення настроїв, оцінок та бачення молоді своєї перспективи  в розв’язанні проблеми власного житла, а також рівня заангажованості і довіри молодих людей до державних молодіжних житлових програм, іпотечного кредитування, і  будівництва на пільговій основі з допомогою держави.