На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. «На яких умовах друкованому ЗМІ можна використовувати інформацію, розміщену в мережі Інтернет? І яка може бути відповідальність, якщо така інформація виявиться недостовірною?» – Враховуючи, що питання досить об’ємне, продовжимо відповідь, розпочату в минулій консультації. Отже, використовуючи інформацію з Інтернету, необхідно уникати неправомірного втручання у приватне життя людини. Пересічні громадяни, на відміну від публічних осіб, законодавчо є найбільш захищеною категорією. Лише те, що інформація вже була поширена, не є виправданням її повторного оприлюднення. Для поширення інформації про особу повинен існувати переважаючий суспільний інтерес.
В статті 32 Конституції України зазначено: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин має право ознайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації».
Але в деяких випадках інформація про особу може бути оприлюднена, якщо ця особа привертає громадську увагу через суспільно важливу подію чи випадок. Також при здійсненні журналістського розслідування, пов’язаного з тими або іншими подіями і фактами, може мати місце втручання в приватне життя, але тільки в тому разі, якщо суспільна значущість інформації є вищою, ніж приватні інтереси особи.
Крім статті 32 Конституції України основними нормативно-правовими актами, які гарантують право на приватне життя людини, в тому числі, коли йдеться про збір інформації під час виконання журналістом своєї професійної діяльності, є:
– стаття 12 Загальної Декларації прав людини: «Ніхто не може зазнавати безпiдставного втручання у його особисте i сiмейне життя, безпідставного посягання на недоторканiсть його житла, таємницю його кореспонденцiї або на його честь i репутацію. Кожна людина має право на захист закону вiд такого втручання або таких посягань»;
– стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб»;
– стаття 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя» передбачає відповідальність за:
«1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, –
караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, –
караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк»;
– стаття 301 Цивільного кодексу України «Право на особисте життя та його таємницю»:
«1. Фізична особа має право на особисте життя.
- Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.
- Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.
- Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою»;
– частина перша статті 301 Цивільного кодексу України «Право на інформацію»:
«1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»;
– стаття 303 Цивільного кодексу України «Право на особисті папери»
«1. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю.
- Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать.
- Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
- У разі смерті фізичних осіб, визначених частинами другою і третьою цієї статті, особисті папери можуть бути використані, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер»;
– стаття 306 Цивільного кодексу України «Право на таємницю кореспонденції»
«1. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції.
Листи, телеграми тощо є власністю адресата.
- Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема, шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата. Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема, шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
- У разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата, використання кореспонденції, зокрема, шляхом її опублікування, можливе лише за згодою фізичних осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.
У разі смерті фізичної особи, яка направила кореспонденцію, і адресата, а також у разі смерті фізичних осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу, кореспонденція, яка має наукову, художню, історичну цінність, може бути опублікована в порядку, встановленому законом.
- Кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише у разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню.
- Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочину чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо»;
– стаття 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема, забороняє використання друкованих засобів масової інформації для: «втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом; заподіяння шкоди честі і гідності особи; розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказування на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника»;
– пункт и) частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» зобов’язує телерадіоорганізації «не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У разі якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому законодавством України».
Втручання у приватне життя як виключення можливе, коли втручання відповідає наступним вимогам:
- здійснюється згідно із законом;
- здійснюється в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб;
- є необхідним у демократичному суспільстві.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Запитання можна попередньо надсилати на таку електронну адресу – [email protected]
