Автори фотовиставки зі Львова і Києва будуть продовжувати розкривати історію спротиву російській окупації в Донецьку в альбомі та книзі.
Про це йшла мова 29 грудня у Львівському пресклубі на прес-конференції, присвяченій відкриттю у Львові першої в Україні фотовиставки «Євромайдан у Донецьку. Історія боротьби за гідність», пише Dailylviv.com.
– Наша фотовиставка – це певний штрих в правдиву історію України, – сказав Ігор Паславський, кандидат політичних наук, доцент, журналіст, голова ради ГО «Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика». – Пам’ятаємо Шевченка, він нам заповідав, що свою історію маємо ми писати самі. І не дай Боже, щоб українську історію писали за нас наші недруги, а тим більше – наші вороги. Зішлюся також на Ларису Івшину, головного редактора газети “День”, яка в одній з останніх своїх публікацій висловила думку про те, що перш ніж Україна має інтегруватися в Європу, має відбутися довгий системний процес інтеграції всередині самої країни. Наша фотовиставка і є підтвердженням того, що Схід і Захід – разом. Що проблеми Сходу для нас є так само важливими, як і проблеми інших регіонів України.
– Я дуже щасливий, що ідея, народжена у Львові, реалізовується у Львові, – сказав автор тексту фотовиставки Станіслав Федорчук, голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини». – Тому що в часі нашого вимушеного вигнання в грудні 2014 року виникла ідея створення цієї фотовиставки. І треба було сім років, аби ця фотовиставка була втілена в щось матеріальне. Ми не могли, звісно, на цих двадцяти банерах висвітлити всю історію Євромайдану в Донецьку, а тим більше – в Донецькій області. Оскільки всі люди з Євромайдану у Донецьку розсіяні всією Україною, всім світом, живуть на всіх континентах, тож не так просто цих людей і дані зібрати. Я думаю, що ми – на початку шляху. Бо я би дуже хотів, щоби за цією фотовиставкою з’явився фотоальбом – сподіваюся, ми зробимо і цю важливу річ. І з’явиться як мінімум книга із записами усних історій учасників Євромайдану в Донецьку, учасників молитовного марафону, учасників мітингів за Україну, і – далі – навіть учасників перших партизанських загонів, які виникли на теренах Донеччини в березні 2014 року.
Станіслав Федорчук наголосив, що ця фотовиставка насамперед про те, що євромайданівці у Донецьку були. Бо свого часу багато робилося для того, щоб показати, що Євромайдану ані в Донецьку, ані в Луганську не було. А в 2016 році навіть вийшла книжка під грифом Міністерства освіти та науки України, в якій стверджувалося, що євромайданівців у цих містах не було. Писали про те, що не було ніякого спротиву російській агресії, ніяких протестів. Попри те, що в Донецьку багатотисячні мітинги тривали з перших чисел березня і до квітня. А молитовний марафон під українським прапором тривав навіть після окупації Донецька – його розганяли, священників і вірян били.
– Це, на жаль, засвідчує те, що за цих сім років фокус громадськості був сконцентрований на ворогах України, – констатує Станіслав Федорчук. – У той час, як історія кращих людей, яких життя розкинуло по всьому світу, не була гідним чином розказана. Багато цих людей тепер є і біля нас в Україні і їх треба поважати і шанувати. І на запитання, яких ви бачили східняків – злих чи добрих – треба знати, що вони бувають і такими, і такими. Ця виставка про те, що українці у вирішальний момент вміють бути разом, вміють консолідуватися, і ті донеччани, про яких ми розповідаємо, – це частка великого українського океану-Євромайдану, який наважився вийти проти партії регіонів, вийти проти русотяпства, проти цього колоніального стану.
Станіслав Федорчук нагадав, що потрібно розбивати стереотипи, які досі тяжіють над українським суспільством. Треба вивчати і знати справжню історію українського спротиву російській окупації – а правління Януковича, якщо подивитися уважно, й було початком російської окупації – кадрової, інформаційної, економічної, інституційної.
Унікальна фотовиставка зібрана з особистих фотографій учасників Євромайдану в Донецьку, частину з яких доводилося таємно вивозити з окупації.
У фотовиставці представлені найбільш важливі події Євромайдану в Донецьку, а також тематичні розділи, присвячені культурному життю протесту, еволюції політичних гасел, репресій проти учасників Євромайдану і звичайно, ролі Євромайданів всієї України та Євромайдану Львова на підтримку острівця Гідності в Донецьку.
– Дуже радий, що така подія – фотовиставка відбулася. Важливо це зафіксувати, бо з роками багато чого стирається з пам’яті, – сказав Юрій Яковенко, учасник Євромайдану в Донецьку, учасник Самооборони мітингів «За Україну» в Донецьку, ветеран російсько-української війни, який влітку 2014 року замість захисту диплому юриста в Донецькому національному університеті вступив до добровольчого батальйону, брав участь у бойових діях та отримав важкі поранення. Зараз Юрій Яковенко – громадський активіст, волонтер, мешкає з родиною у Львові.
– З того часу в Україні відбулося багато більш важких і драматичних подій, – зауважив Юрій Яковенко. – Але те, що відбувалося вісім років тому, це одна цеглинка в нашому українському домі і в побудові нашого майбутнього, нашої незалежної, вільної і справедливої України, яка, безперечно, буде. Донеччани, луганчани справді розкидані по всьому світу, але немає жодного сумніву, що ми повернемося і перемога буде, бо вона – невідворотня, як і те, що завтра встане сонце.
Під час пресконференції Станіслав Федорчук і Юрій Яковенко підтвердили суспільну потребу прийняття в Україні закону про колабораціонізм. Саме за таким законом необхідно буде покарати тих, хто зрадив Україну і пішов на співпрацю з російськими окупантами. Серед них є й багато правоохоронців, деякі з яких досі не втратили своїх звань і одержують українські пенсії, користуючись лазівками у законодавстві.
Фотовиставка «Євромайдан у Донецьку. Історія боротьби за гідність» доступна для огляду для львів’ян та гостей міста з 28 грудня до 15 січня у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, за адресою: м. Львів, площа Ринок, 9 (2 поверх, актова зала).
Після цього відбудеться тур фотовиставки містами України, першим з яких стане Ужгород, анонсував Ігор Паславський. Також експозиція фотовиставки – за сприяння Музею Гідності – буде надрукована на великих банерах і розміщена на Майдані Незалежності в Києві у січні 2022 року.
Фотовиставка створена в рамках проєкту «Євромайдан у Донецьку: народження нової ідентичності», що реалізується громадськими організаціями Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика» та «Українська народна рада Донеччини та Луганщини», за підтримки Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку».
Довідково
21 листопада 2013 року актор і режисер з Донецька Євген Насадюк запросив через персональну сторінку в соціальних мережах своїх друзів та знайомих підтримати Євромайдан у Києві. Так з одного повідомлення почав своє народження рух громадянської непокори в Донецьку, який об’єднав людей різного віку та професій, різного віросповідання та політичної належності.
Євромайдан у Донецьку був першим довготривалим громадсько-політичним протестом в історії Донеччини за часів Незалежності. Ані шахтарські страйки, ані мітинги та пікети політичних сил не тривали так довго. Монополія Партії Регіонів, заснована на жорсткому переслідуванні політичних конкурентів та фальсифікації виборів, давалася взнаки. Перший Майдан у Донецьку, який намагався зібратися в 2004 році під час Помаранчевої Революції біля пам’ятника Тарасові Шевченку, був насильницьки розігнаний криміналом за повної бездіяльності місцевої міліції. Чимало місцевих активістів та політичних діячів постраждали, тому мали застереження до тривалих акцій протесту. За два роки до початку Євромайдану в Донецьку розпочався спротив ліквідаторів вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, який був розігнаний міліцією та внаслідок якого загинув один з протестувальників.