Через три місяці вищі суди трансформують у касаційні в складі Верховного суду України. Буде також створено додаткові структури. Але, крім назв, нічого не зміниться.
Про це сьогодні, 8 червня, під час інтерв’ю-прес-конференції на тему:
«Як нова судова реформа може змінити стару судову систему?», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив доцент кафедри цивільного права та процесу ЛНУ ім. І. Франка, кандидат юридичних наук, директор Правничого коледжу ЛНУ ім. І. Франка Володимир Цікало.
– Наразі у нас працюють Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищий господарський суд та Вищий адміністративний суд. Закон передбачає, що створюється не три, а чотири касаційні суди. Окремо – Цивільний касаційний суд, окремо – Кримінальний, окремо Господарський та окремо – Адміністративний касаційний суд. І крім касаційних судів, створюється ще один орган – велика палата Верховного суду. І якраз вона буде виконувати ту функцію, яку виконував Верховний суд стосовно вищих спеціалізованих судів дотепер. Тобто буде переглядати рішення касаційних судів в зв’язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права. Тобто залишилося те, що було. Замість самостійних вищих спеціалізованих судів ми отримали чотири касаційних суди в структурі Верховного суду. Але функцію вони виконують ті ж. які виконували раніше, – каже він.
За його словами, Закон «Про судоустрій та статус судів» передбачає створення Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності і Вищого антикорупційного суду.
Цей же закон передбачив і кількість судів, які будуть працювати в цій системі вищого судочинства.
– На сьогодні до складу Верховного суду України входить 48 суддів, у Вищому господарському – 80, у Вищому адміністративному – 80, у Вищому спеціалізованому з розгляду цивільних та кримінальних справ – близько 90. Всього – понад 300. «Закон про судоустрій та статус суддів» передбачає, що до складу Верховного суду можуть входити до 200 суддів. Але виникає питання, скільки суддів буде у двох новостворених вищих спеціалізованих судах. На мою думку, та мета, яка ставилася щодо скасування такої ланки судової системи як вищі спеціалізовані суди, не досягнута, – вважає Володимир Цікало.
Голова Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич зауважив, що наша судова система настільки складна, що навіть правникові важко визначити, за яким видом судочинства звертатися до суду. Тому ще мусить бути прийняте процесуальне законодавство, яке чітко розмежує юрисдикції.
– Але позитив у цій реформі в тому, що Верховний суд буде стежити за всіма юрисдикціями та вказувати, яка справа має розглядатися за яким видом судочинства. Не буде такого, що Вищий господарський суд собі творив практику, Вищий господарський – собі, Вищий цивільний – собі. При тому що правовідносини, припустимо земельні, були однотипними, – каже він.
Ще один позитив, на думку судді Сергія Гирича, це – внесення змін до Конституції в частині впливу інших гілок влади на обрання суддів та призначення на посади.
– Я проходив процедуру в 2003 році, коли п’ять разив їздив на засідання Верховної Ради. І депутати то збираються, то не збираються, то голосують, то не голосують. Тепер депутати, згідно зі змінами до Конституції, не будуть вирішувати питання призначення. Вирішує це новоутворений орган – Вища Рада правосуддя. Вона ж перевіряє після кваліфікаційного оцінювання, чи може суддя працювати на посаді чи ні. Президент тільки видає указ про призначення суддів. Єдина проблема, яка може виникати, – відсилочна норма в Конституції, що ця процедура визначена законом. Але як вона буде визначена – невідомо, – зауважив голова Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич.
