Українці не дуже уважно ставляться до вибору фінансової установи, щоб взяти кредит.
Про це сьогодні,16 червня, під час презентації результатів дослідження «Небанківські фінансові установи України очима споживача. Обізнаність та досвід населення та МСБ України щодо використання послуг кредитних спілок, ломбардів, короткострокових кредитів та лізингу», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомила керівник напряму небанківських фінансових установ проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Наталія Ільїна.
– Вони йдуть до тієї, яка є найближче до їхнього дому чи роботи, – говорить вона.
Також дослідження показало, що бідніша людина, то менше уваги вона приділяє підрахунку вартості кредиту та порівнянню вартості кредиту в різних установах
– Ми бачили тільки один випадок, коли людина взяла свою каблучку і пройшлася до різних ломбардів, аби порівняти умови, – зауважила Наталія Ільїна.
Маючи потребу в коштах, українці йдуть за кредитом у найближчу фінансову установу. Далі – можуть прислухатися до порад друзів та знайомих. І лише потім перевіряють інформацію про цю установу в інтернеті. На вибір установи з кредитування впливають реклама в транспорті та на телебаченні. І лише наостанок громадяни прислухаються до порад працівників фінансових установ.
– Майже зовсім не користуються порадами зі спеціалізованих сайтів мінфіну, де доступно все роз’яснено. А просто забивають у пошук фразу «як отримати кредит» та користуються послугами тих фінансових установ, чия реклама першою вискакує в пошукових системах, – констатує експерт.
Заступник керівника проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка підсумувала, що українці найбільш шанують ломбарди та швидкі кредити «гроші до зарплати», тому що так найпростіше отримати кошти. Натомість послуги лізингу та банку стоять на найнижчому щаблі вартості, але там кошти й найважче отримати. Кредитні спілки посідають середню позицію серед кредитних установ.
– Якщо говорити про сприйняття ризику і довіри, то «гроші до зарплати» мають найвищий ступінь ризику і найменше довіри, лізинг і банк – менше ризиків і більше довіри. І десь посередині розташувалися кредитна спілка та ломбард, – говорить вона.
Заступник директора Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи» Віталій Рисін зауважив, що небанківські фінансові установи в Україні в останні роки захоплюють фінансовий ринок через те, що населення зубожіло і тепер не має можливості отримувати послуги банків.
– Заміна філій банків філіями небанківських установ може сприйматися як потрібний крок, тому що клієнти мають можливість так вирішити свої проблеми. Але я не бачу в цьому позитиву. Загалом для фінансової системи це є негативна тенденція. Сподіваюся, як буде зростати економіка, то й це зміниться, – вважає експерт у банківській справі.
Він зауважив, що ціни, які пропонують небанківські установи, є дуже високими. І щоби не відлякати клієнта, то озвучують відсотки на день чи місяць.
– Півтора відсотка в день – це понад 500 відсотків річних. Якщо би платнику відразу цю цифру озвучити, то він би десять разів подумав, чи потрібно йому таке кредитування, – каже Віталій Рисін.
А відсотки такі високі тому, що ніякої перевірки платоспроможності платника не відбувається. Тому той, хто повертає кредит, він сплачує і за себе, і за тих, хто не поверне ніколи.
Крім того, на його думку, неідентифікація клієнта сприяє тому, що тут крутитимуться тіньові чи кримінальні гроші.
Довідка
У дослідженні, яке проект USAID «Трансформація фінансового сектору» проводив у березні 2017 року, основна увага була зосереджена на уявленнях споживачів про кредитні спілки, лізингові компанії, ломбарди та фінансові компанії, які конкурують з банками у наданні кредитів. Результати дослідження базуються на 10-и фокус-групах у чотирьох регіонах України: Києві, Харкові, Львові та Одесі. Респонденти представляли усі прошарки українського суспільства за віком, зайнятістю, соціальною приналежністю та статтю. Також у фокус-групах взяли участь сільські мешканці, матері-одиначки, студенти, пенсіонери та внутрішньо переміщені особи.
