В українській армії, на відміну від американської, немає такої артилерійської спеціальності як «передовий спостерігач».
Про це сьогодні, 3 листопада, під час дискусії на тему "Чим відрізняються артилерійські стандарти в українській армії та арміях країн НАТО (3 листопада – День ракетних військ і артилерії України)", яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив експерт з артилерійського озброєння ЗС України Петро П’ятаков.- Наш факультет в Академії випускав від 50 до 80 спеціалістів-артилеристів в рік. А таких як передовий спостерігач – взагалі немає. Ця спеціальність тільки зароджується. За його словами, зараз перекваліфіковують з інших спеціальностей. – Набираємо з піхотних і аеромобільних підрозділів, щоби вони могли поставити завдання артилеристам. Вчимо по-різному. Коли треба було швидко, то цілу батарею збирали за півтора тижні і відправляли на фронт. А там вони доучувалися. А зараз, під час перемир’я, місяць-два, – каже він. За словами офіцера вогневої підтримки роти, 2-й лейтенанта ЗС США Тімоті Скота (Timothy Scott), в армії якої є така спеціальність, у них передового спостерігача навчають довго.- Спочатку вони вчаться 10 тижнів. Потім на базі – ще 6 тижнів. А після цього їх прикріплюють до старшого спостерігача. Вони вважаються молодшими спостерігачами. І вони ще вчаться 10 тижнів, – каже він. За словами американського офіцера, щоби стати передовим спостерігачем, потрібно вміти правильно інтерпретувати карти та вміти користуватися такими базовими приладами, як компас. – Зараз ми відбираємо з українських рот найбільш кмітливих солдатів і вчимо їх базовим речам. Є солдати, які вже мають певні знання, є і такі, яких треба вчити з азів, – каже Тімоті Скот.За його словами, під час навчань «Fearless Guardian» він давав певні завдання українським військовослужбовцям, і вони виконували їх на відмінно. Український артилерист вважає, що передовим спостерігачем треба народитися. – Ця людина повинна добре і швидко рахувати. У нас – багато розрахунків. Рахувати доводиться часто не те що без калькулятора, а інколи і без олівця та папірця, в голові. Ця людина має бути спостережливою, помічати невеличкі зміни. Вивчити цю місцевість спочатку на карті, потім – реально на місцевості. Він повинен вміти вимірювати відстань без приладу, – каже Петро П’ятаков.
