Цьогоріч до бюджету розвитку міста від продажу земельних ділянок та об’єктів нерухомості надійшло лише 17,8 млн грн замість запланованих 111,3 млн грн. А від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності – лише 24 млн грн, замість запланованих 143 млн грн. Тобто, майже у 6 разів менше!
Враховуючи, що на кожному пленарному засіданні сесії Львівської міськради левову частку питань становлять земельні, постає питання: а чому так мало?
Андріана Шехлович, економістка, голова економічної експертної групи Української Галицької партії, пояснює, що міська рада використовує тіньові схеми, за якими кошти йдуть не до бюджету міста, а осідають у кишенях певного кола осіб.
– Наприклад, за ділянку на проспекті Чорновола, 67б місто недоотримало близько 20 мільйонів гривень, – заявила вона на засіданні «Як створення ОТГ і коронавірусний карантин вплинуть на формування бюджетів 2021» у Львівському пресклубі. – Там мав бути паркінг, який став багатоповерхівкою. Інший приклад – завод «Полярон», який штучно довели до банкрутства, мав 3,5 га землі. Але 20 тис кв метрів площі було продано 4,5 млн грн. Це – мізерна сума, тільки земельна ділянка на 350 соток під забудову коштувала би на аукціоні не менше ніж 100 млн грн. Ми з експертами Української Галицької партії проаналізували 10 прикладів таких зловживань і порахували, що місто недоотримало близько 500 мільйонів гривень.
За інформацією економістки, ненадходження до міського бюджету на першу половину 2020 року становлять 750 млн грн, а це майже 10% дохідної частини бюджету. Але не можна всі біди списувати на епідемію, бо безвідповідальні, а нерідко й злочинні дії чиновників завдають Львову більше збитків, аніж коронавірус.
Так, короновірусна криза завдала значних збитків українській економіці, – пояснила Андріана Шехлович. – У другому кварталі 2020 року в Україні впало ВВП на 11%. Тисячі підприємців у Львові та й Україні загалом через карантин переживають надзвичайно складні часи. Багато з них призупинили свою діяльність, терплять збитки і не можуть виплачувати зарплати своїм працівникам. Це особливо відчутно для Львова, де основним видом підприємницької діяльності є сфера послуг, яка найбільше постраждала від кризи. Крім того, у Львові на час карантину місцевих підприємців звільнили від сплати туристичного збору, єдиного податку для І та ІІ групи ФОПів.
Через те, що багато бізнесів не працювали і продовжують «карантинити», міський бюджет насправді не отримує суттєвих податкових надходжень. Але проблема в тому, що замість оптимізації розвитку економіки, міська влада дедалі більше залазить у борги, наголошує економістка:
– У більшості випадків ці кредити не є виправданими. Я розумію, якщо ми беремо гроші в борг, то будуємо, створюємо робочі місця і маємо прибуток. Але брати кошти на зарплати працівникам комунальних підприємств – це просто абсурд. Позичати можна. Але потрібно добре думати, на що саме ми позичаємо. Бо інакше природно виникає чергова дірка у бюджеті, і покривати борг буде дедалі складніше. На жаль, міська влада обрала політику боргової ями. У 2020 рік ми ввійшли зі сукупною кількістю місцевих гарантій та запозичень на 7,1 млрд грн. Цю суму потрібно віддати до 2031 року. Цьогоріч доведеться погасити кредиторам 713,6 млн грн, а в 2021 році – 1,2 млрд грн, тобто майже удвічі більше, – повідомила Андріана Шехлович.
На її думку, щоб виправити ситуацію, необхідно негайно зробити інвентаризацію всіх об’єктів комунальної власності і оприлюднити цю інформацію. А також провести реформу комунальних підприємств та всіх наданих об’єктів на предмет використання їх за призначенням.
– А головне, потрібні лише прозорі публічні аукціони в системі Прозоро для передання в оренду чи відчуження об’єктів комунального майна. Тільки так львів’яни зможуть простежити, щоб влада їх не обкрадала, – наголосила Андріана Шехлович.
Відео: Львівський пресклуб
