Львівський прес-клуб у рамках проекту «У-Медіа» міжнародної громадської організації «Інтерньюз Нетворк» з 21 до 27 травня моніторив шість друкованих видань у Львівській області – «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «ZIK» і дві інформаційні агенції – «ZIK» і «Zaxid.net».
У травні експерти оцінили 139 матеріалів у шести друкованих ЗМІ і 42 – у двох інформаційних агенціях (електронні ЗМІ).
У підсумку в травні відсоток неналежно маркованих матеріалів у львівських друкованих виданнях до всіх оцінених матеріалів становить 8,91% (для порівняння у квітні – 28%). Матеріалів із ознаками замовності – 12,87% ( квітень – 8%).
У травні, як і в квітні, в електронних виданнях експерти не зафіксували жодного неналежно маркованого матеріалу. Зате публікації з ознаками замовності складають 11,9% (квітень – 14 % ) від усіх оцінених матеріалів.
Найбільше неналежно маркованих матеріалів зафіксовано а газеті «Високий замок» – 22, 73%, другою у цьому рейтингу є газета ZIК (12, 5%), на третій позиції – «Львівська газета» (6,67%). У газеті «Експрес» не виявлено жодного неналежно маркованого матеріалу.
За матеріалами з ознаками замовності лідирує «Львівська газета ( 26, 67%), на другій позиції – «Ратуша» і «Експрес» (по 13, 33%), на третій – ZIK (12,5%). Найменше матеріалів з ознаками замовності у «Львівській пошті» (5,56%). Відсоток матеріалів з ознаками замовності у інформагенціях ZIK і Zaxid.net становить відповідно 9,52% і 14,59% до всіх оцінених матеріалів.
Окремі редакції для виокремлення рекламних матеріалів та блоків графічної реклами замість позначень «реклама» або «на правах реклами», як цього вимагає закон, і надалі використовують маркування – «оголошення», «партнери» тощо. Тому експерти зараховують матеріали з такими позначеннями до категорії «неналежно маркованих».
«Серед матеріалів з ознаками замовності політичні домінують над комерційними. Ймовірними замовниками є як всеукраїнські політичні сили або політичні діячі (партія «Україна – вперед!» Наталії Королевської, Олег Ляшко), так і місцеві політики, зокрема – у травні – Тарас Стецьків, – зазначив викладач УКУ, експерт Отар Довженко. Окрему категорію матеріалів, що викликають підозри у замовності, становлять публікації, які захищають одну сторону гучних конфліктів: навколо фальсифікованого цементу («Миколаївцемент»), звинувачень підприємства «Ензим» у скиданні стічних вод у львівську каналізацію та створенні смороду, протистояння компанії КРТ і газети «Експрес». Ці матеріали, часто, лише з незначними змінами, публікують одночасно в двох або більше виданнях. У цих публікаціях не дотримуються балансу думок всіх учасників конфліктів.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями – баланс думок/точок зору, оперативність, достовірність, відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота наданих фактів.
У травні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести виданнях Львівщини становить 3,87 ( у квітні для порівняння – 3,61) з шести можливих. Найвищий бал – 4,33 – у газети «Експрес», на другій позиції за дотриманням журналістських стандартів – «ZIK» (4,13), на третій – «Львівська пошта » ( 3,94), на четвертій – «Львівська газета» (3, 67), на п’ятій – «Високий замок» (3.55), на шостій – «Ратуша»(3,53).
У травні найвищий середній бал – 0,92 з 1 можливого львівські ЗМІ отримали за «достовірність (посилання на джерела)». «Точність» у висвітленні подій оцінена 0,77 бала, «оперативність» – 0,66, «відокремлення фактів від коментарів» – 0,61, «баланс думок» – 0, 49 і «повнота фактів» – 0,43.
В електронних ЗМІ середній бал дотримання журналістських стандартів становить 4,19 ( у квітні – 5,12). Причому, оцінки інформагенцій ZIK та Zaxid.net відрізняються лише на 0,1 відповідно – 4.24 та 4, 14.Тут найкраще дотримують стандарт «достовірності (посилання на джерела)» – 0,93 бала. Майже на такій самій високій позначці є «оперативність» – 0,90, «точність» – 0,88 і «відокремлення фактів від коментарів» – 0,93 бала. На п’ятому місці в рейтингу дотримання журналістських стандартів – «повнота фактів» – 0,48, Найнижчий бал – 0,19 Zaxid.net отримав за «баланс думок», а ZIK – 0,24 за «повноту фактів».
У травні львівські експерти моніторили шість друкованих видань і 2 електронних видання Харківської області – газети «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих» та інформагенції «Статус-кво» й «Объектив».
«З-поміж проаналізованої 101-ї публікації у газетах Харківщини експерти виявили 8 ( тобто 8%), що мають ознаки замовності ( 5 – політичного характеру і 3 – комерційного). Героями переважно так званих протокольних матеріалів із ознаками політичної замовності є народні депутати, керівники органів влади міста і області. У цих публікаціях зазвичай описують або великі здобутки, або грандіозні плани, які творяться з благословення і під патронатом батьків регіону, – наголосив керівник медіа-проектів Львівського прес-клубу Роман Шостак. – У матеріалі «Парламентський бар’єр беруть нові партії» (газета «Главное») присутня неприхована маніпуляція соціологічними рейтингами політичних сил. А публікація «Олег Ляшко розгромив зал ігрових автоматів» (газета «Время») із розряду репортажу про героїчний вчинок народного депутата, який готується до нових парламентських виборів, мала б логічно перейти у новину кримінальної хроніки, якби парламентарі були позбавлені депутатської недоторканності. Класичним прикладом матеріалу із ознаками комерційної замовності є публікація про те, що «Мегабанк приймає замовлення» замість депозитів під високі відсотки і надання кредитів – під малі».
Загальний бал дотримання журналістських стандартів у шести друкованих виданнях Харківщини значно нижчий, ніж у львівських ЗМІ, – 2, 77 бала, в електронних навпаки – дещо вищий – 4.62 бала.
У друкованих ЗМІ майже на одному рівні витримано стандарти достовірності, точності, відокремлення фактів від коментарів і оперативності – в межах 0,60-0,53 бала. Найгірше відповідають критеріям «повнота фактів» – 0,27 та «баланс думок» – 0,20.
Електронні ЗМІ Харківської області рекордний максимальний бал отримали за «достовірність (посилання на джерела)» – 1 бал з 1 можливого. «Оперативність» оцінена 0,98 бала, «відокремлення фактів від коментарів» – 0,95, «точність» – 0,90, «повнота фактів» – 0,43. Найнижчий бал отримав «баланс думок» – 0,36.
Результати моніторингу засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.
