Експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала 11-17 квітня 2020 року матеріали десятьох гіперлокальних медіа регіону – п’ять друкованих видань («Воля народу», «Голос відродження», «Миколаївські вісті», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і п’ятьінтернет-видань («Голос Сокальщини», «Джерела Трускавця», «Лайфінфо», «Сайт Стрия 245.ua», «Яворів інфо»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 274 (73 – у друкованих, 201– в онлайн медіа).
У квітні простір гіперлокальних медіа регіону очікувано заполонила тема пандемії коронавірусної інфекції. Так, за результатами моніторингу, COVID-19 було присвячено 39 % інформаційних матеріалів із загальної кількості. Зокрема,експертки зафіксували в друкованих медіа 41% публікацій, пов’язаних з коронавірусом, а в інтернет-виданнях – 38%.
В питаннях, що стосувалися корона вірусу чоловіки були вдвічі частіше і експертами, і героями публікацій у друкованих ЗМІ. В онлайн-виданнях героїнь і героїв новин – майже порівну (46% і 54% відповідно), проте чоловіки-експерти теж домінують.
Також багато уваги медіа приділяли тематиці пожеж в екосистемах та на відкритих територіях і проведенню релігійних свят, які збіглися з моніторинговим періодом.
Порівняно з лютим, у квітні в друкованих виданнях на 8% зменшилася кількість жінок як героїнь публікацій. Якщо в лютому на сторінках газет жінки з’являлися в ролі героїнь у 37% випадків, то в квітні – лише у 29 %. У ролі експерток жінки перебували у квітні в тій самій кількості, що й у лютому – у 38% випадків. Зменшення кількості жінок в публікаціях обумовлене збільшенням кількості матеріалів на коронавірусну та пожежну тематики, де експертамита героями були в основному чоловіки, які займають керівні посади в системах охорони здоров’я та ДНСН як на національному, так і на регіональному та місцевому рівнях.
У матеріалах на теми освіти/науки, культури/релігії зовсім відсутня експертна думка чоловіків. Однак загальна кількість матеріалів на ці теми – мізерна. Майже паритет в експертному середовищі жінок та чоловіків простежується у висвітленні теми медицини/охорони здоров’я – 53% і 47% відповідно. До експертної думки жінок зверталися в питаннях політики /місцевої влади у 40% випадків. Найменше жінки як експертки фігурують у публікаціях на теми економіки/бізнесу (33%) і повністю відсутні у темах війни, криміналу/дтп/надзвичайних ситуацій, екології/довкілля, волонтерства/благодійності. Теми соціальної політики і захисту, спорту, розваг/дозвілля загалом не підіймалися.
Щодо героїнь журналістських матеріалів, то у квітні у всіх темах, вони повністю поступаються чоловікам.
У квітні газета «Новини Прибужжя» продовжує лютневу тенденцію: відсоток експерток значно перевищує експертів (67% і 33% відповідно). Перекіс на користь експертів в газеті “Голос відродження” у квітні збільшився, порівняно з лютим, ще в кілька разів: експертів у 5 разів більше, ніж експерток. У лютому різниця у співвідношенні становила 2 рази. У газеті «Воля народу», розрив між експертами й експертками виріс удвічі, порівняно з попереднім моніторинговим місяцем: дисбаланс на користь чоловіків-експертів у квітні – у 4 рази .Сходинкою нижче зі збереженням подібної тенденції розмістились «Вісті Миколаївські» (у 2 рази), у лютому співвідношення становило (1,5рази). Газета «Народна думка» поліпшила лютневі показники, де розрив на користь експертів був у 3,5 рази, іу квітні встановила паритет згадувань між експертками та експертами (50% і 50% відповідно).
У квітні у співвідношенні героїнь/героїв у друкованих виданнях першість займають виключно чоловіки. Загальний показник на користь останніх як героїв перевищує результати жінок-героїнь в 2,3 рази (найбільш значний дисбаланс зафіксовано у газетах «Воля народу» (у 4 рази), «Новини Прибужжя» (у 3,3 рази), «Миколаївські вісті» (у 2 рази), «Голос відродження» і «Народна думка (у 1,8 рази).
Кількість фемінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у жіночому роді) у друкованих ЗМІ у квітні незначно зросла, порівняно з лютим,й перевищила вживаність над маскулінітивами у 2,5 рази й складає 72%. Абсолютним лідером у їх використанні є газета «Воля народу» (100%). Другу і третю позиції займають газети “Миколаївські вісті”(75%) і “Голос відродження” (71%).Трохи менше фемінітивів зафіксовано у газетах «Народна думка» (70%), «Новини Прибужжя» (60%).
У квітні друковані видання, так само як і у лютому, хибують тим, що в одній і тій же статті для позначення роду занять, професії, статусу жінки використовують як фемінітиви, так і маскулінітиви. Наприклад, у статті “Волонтери опікуються тими, хто на передовій – і військовій, і медичній”(“Народна думка”, №14 від 16.04.2020) Анна Чернявськав одному випадку зазначена куратором-волонтером, в іншому – волонтеркою.
Найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ у квітні 2020 р. стали «Народна думка» (51,7%), друга позиція – у «Новини Прибужжя» (50%).
У гіперлокальних інтернет-виданнях регіону першість і як експерти, і як герої матеріалів отримують чоловіки. Зокрема, відсоток жінок як експерток у квітні знизився майже удвічі порівняно з лютим: відповідно до 25% (лютий – 40%), а відсоток жінок-героїнь зріс – до 30% (лютий – 27%).
У 100% випадків жінки були експертками у темах освіти/науки, соціального захисту/соціальної політики, інших тем. Однак втричі рідше за чоловіків коментували теми медицини (33%) і криміналу/ДТП/надзвичайних ситуацій (17%). Найвищий показник присутності в журналістських публікаціях жінок як героїнь простежується в темах соціального захисту (88%).
У квітні жінки не висловлювались на теми культури/релігії, економіки/бізнесу, дозвілля, екології, а також повністю відсутні в матеріалах про діяльність органів місцевого самоврядування та на воєнну тематику.
Лідером дисбалансу серед героїнь/героїв та експерток/експертів на користь останніх виступає інтернет-видання «Лафінфо»: у 9 разівна користь героїв, у 6,7 разина користь експертів.
Серед експерток/експертів також на користь останніх пишуть інтернет-видання «Яворів-інфо» – у 6,1рази, «Сайт Стрия 245.ua» – у 2,4 рази. У «Джерелах Трускавця» не зафіксовано жодної експертки (0%). Першість за кількістю експерток у квітні отримав сайт «Голос Сокальщини» (53%).
Героїні переважають в інтернет-виданнях «Голос Сокальщини» у 3,3 рази, «Джерелах Трускавця» – у 2 рази. Майже паритет міжгероїнямита героями спостерігається у «Сайті Стрия 245.ua» (49% 51% відповідно), трохи менший показник – у «Яворів інфо» (44%).
В інтернет-виданнях помітно зросла кількість фемінітивів (із 33% у лютому до 43% у квітні). Лідерами у їх використанні є інтернет-видання «Джерела Трускавця» і «Лайфінфо» (100%). Переважають фемінітиви над маскулінітивами на сайті «Яворів інфо» (67%). Однакова кількість фемінітавів і маскулінітивів на «Сайті Стрия 245.ua» (50%). Найменше фемінітивів у «Голосі Сокальщини» (9%).
Серед гіперлокальних інтернет-медіа гендернонайчутливішим виявилося інтернет-видання «Джерела Трускавця» (55,7%). На другій позиції – «Голос Сокальщини» (46 %). Решта інтернет-видань мають майже однаковий рівень гендерної чутливості – в середньому 41,8%.
У квітні, як і в лютому 2020 року, в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа сексизмів виявлено не було.
Використання стереотипного контентуекспертки спостерегли в інтернет-виданні «Яворів інфо». Так, у публікації «16 квітня — Чистий Четвер» зазначається: «Самотнім жінкам, рекомендується після душа, прочитати молитву та сходити до храму на службу Божу».А газета «Воля народу» № 16 від 16 квітня 2020 року опублікувала гумористичну замальовку під назвою «Жіноча логіка».
Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості львівських гіперлокальних медіа у квітні склав 40% (всього на 1% менше, ніж у лютому, що зумовлено великою кількістю офіційної інформації, пов’язаної з COVID-19). Це – один із найкращих показників серед 24 регіонів України. Ознайомитися із загальними результатами моніторингу гіперлокальних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею пресклубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
