Учасники пресконференції на тему: «Чи будуть судити і штрафувати за християнські переконання в Україні?» у Львівському пресклубі розповіли про правові та етичні наслідки у разі прийняття законопроєкту № 3316 (проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності), а також проаналізували вплив на різні аспекти життя можливої ратифікації «Стамбульської конвенції» в Україні.
Олександр Савченко, пастор, секретар комісії з питань сімейної політики та захисту прав дітей громадської ради при Львівській ОДА, голова ГО «Фонд захисту сім’ї», наголосив, що законопроєкт № 3316 не має жодного іншого змісту, крім бажання ЛГБТ узаконити свою ідеологію та позбавити свідомих громадян права критикувати учасників та прихильників цієї спільноти.
– Від нас з вами залежить, чи ми збережемо свою ідентичність, культуру, свої традиції. Петиція проти законопроєкту № 3316 дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів, тому ми мусимо стежити за тим, буде він прийнятий чи ні. Українців закликаю надалі захищати нашу культуру, традиції та переконання,- сказав Олександр Савченко.
Петро Гусак, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Українського католицького університету, голова ГО «Рух за життя», пояснив, що проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності має на меті зробити жорсткішим покарання за такі злочини.
– Варто зазначити, що слово “ненависть” у цьому документі є лише в заголовку. Далі у тексті іде “нетерпимість”, тобто «небажання надати рівну свободу самовираження, особливо у релігійних питаннях». У законопроєкті є суміш понять: спочатку “ненависть”, потім “нетерпимість”, а потім непомітно у тексті починають вживати формулювання «злочини на грунті нетерпимості», а згодом – «злочини, як нетерпимість». Тобто у законопроєкті закладений намір переслідувати не за дії, а за погляди та переконання, а це є порушенням Конституції України. Також у проєкті вживають термін «прояви нетерпимості» і термін «злочини проти життя та здоров’я людини». У висновку Комітету з питань євроінтеграції це все трактується на основі документів щодо расизму та ксенофобії. Почали із сексуальної орієнтації, а зайшли у расизм та ксенофобію.
Також у цьому законопроєкті є поняття «гендерна ідентичність». А воно перечить саме собі, бо немає такої ідентичності взагалі, а є текучість гендеру,- наголосив Петро Гусак.
Дмитро Колесник, голова львівського обласного осередку ГО «Всеукраїнський собор», розповів, що влітку минулого року відбувався з’їзд Великої сімки (G7). Попри інше, на цьому саміті було ухвалене рішення про створення міжнародного «Партнерства Біарріц», в якому країни-учасниці домовились про впровадження досить важливих і водночас суперечливих змін у законодавствах.
– Йдеться про те, щоб допомогти жінці відчувати рівність у суспільстві, захистити жінок від насильства у сім’ях тощо. Однак «Партнерство Біарріц» має й інші зобов’язання, про які не говорять або говорять дуже мало. На початку травня Кабмін проголосував за приєднання України до міжнародного «Партнерства Біарріц» зі встановлення рівності жінок і чоловіків, яке ініціювала перша леді Олена Зеленська під час виступу на третьому Українському жіночому конгресі у грудні минулого року. Бути частинкою цієї спільноти для нас означає повною мірою впроваджувати гендерну ідеологію,-зазначив Дмитро Колесник.
За словами Дмитра Колесника, засади «Партнерства Біарріц» передбачають, що слово “стать” може бути замінене на слово “гендер”, а це означає, що в країні з’являється щонайменше півсотні «видозмін людини», які вимагатимуть, щоб їх не дискримінували. Таким чином інститут традиційної сім’ї, яка відповідно до Конституції складається з чоловіка та жінки, буде вважатися дискримінаційним. Будь-яке згадування у підручниках про союз чоловіка та жінки буде дискримінаційним.
Крім того, «Партнерство Біарріц» пропонує затвердити «прогресивні законодавчі рамки, що сприяють гендерній рівності».Тобто йдеться не про захист від насильства, а про гендерну рівність вцілому. Водночас Всеукраїнський Собор категорично виступає проти насилля стосовно будь-якої людини в Україні та вважає, що діючі закони та Конституція України передбачають достатню законодавчу базу для захисту від насилля всіх громадян.
Дмитро Колесник закликав свідомих українців зайти на YouTube-сторінку Президента України і висловити своє незадоволення під роликом про «Партнерство Біарріц».
Володимир Тимчук, юрист, адвокат, вважає, що законопроєкт № 3316 – це спроба меншості нав’язати здоровій частині суспільства свою хворобливу ідеологію.
– Червоною ниткою цього законопроєкту є спроба зробити питання гендерної рівності та сексуальної орієнтації чимось суспільно значимим і таким, без чого не може розвиватися суспільство. Ніхто не згадує, що питання сексуальної орієнтації та гендерної належності є справою особистою, належить до сфери приватного права. Не зрозуміло, чому є така увага до гендеру, але зовсім не звертають увагу на проблему людей з обмеженими можливостями, безпритульних, дітей-сиріт. Думаю, ніхто з тих, хто лобіює цей законопроєкт, не зможе пояснити ці речі, – зауважив Володимир Тимчук.
Юрист наголосив, що автор проєкту закону №3316 пише, що цей документ «допоможе врегулювати належний порядок притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти людини на ґрунті нетерпимості до сексуальної орієнтації особи або її гендерної ідентичності». На думку Володимира Тимчука, автор визнає, що такий порядок притягнення до відповідальності існує, тож запроваджувати щось нове нема потреби.
– На мою думку, найбільше небезпеку та загрозу мають введення у Кримінальний кодекс України ст. 161.1 та зміни і доповнення до ст. 293,294. У гіпотезі запропонованої статті воно викладено так: «Публічні заклики до ворожнечі, насильницьких дій, переслідування чи приниження гідності осіб чи групи осіб або пошкодження чи знищення їхнього майна за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності». Санкцією цієї статті є штраф від 3400 до 8500 грн або обмеження волі на строк до 5 років. Виникає питання: наскільки реально визнати ненавистю та приниженням гідності позицію християнина, який скаже, що, скажімо, гомосексуальна орієнтація – це неприродно. Думаю, це можна зробити без жодних проблем.
Доповнення до ст. 293,294 – це дуже серйозний наступ на свободу слова та свободу висловлення свої переконань. Там вносяться поняття, про які говорили мої колеги, які з юридичної точки зору мають дуже розмитий характер. Під ці визначення можна підтасувати будь-що і притягнути до відповідальності за вчинення злочину, до прикладу, за «п’яну» сварку між двома сусідами, під час якої один назвав іншого гомосексуалістом. Це вже можна трактувати як злочин на ґрунті сексуальної нетерпимості.
Очевидним є намагання автора законопроєкту криміналізувати та унеможливити проведення акцій протесту, які мали б на меті критику ЛГБТ-рухів, маршів та вимоги заборонити в українському суспільстві будь-які рухи, які мають на меті захист гендеру та сексуальної орієнтації,- зазначив юрист.
Крім того, Володимир Тимчук наголосив, що Конституція України захищає права та свободи усіх громадян – незалежно від статі та переконань, тому немає потреби виокремлювати поняття, які уже передбачені в головному документі країни.
Марія Ярема, докторка з біоетики, викладачка кафедри богослов’я та Школи біоетики УКУ, розповіла, що законопроєкт № 3316 пропонує українцям на одному рівні розуміти статеву, національну, етнічну, расову належність, сексуальну орієнтацію та релігійну належність. Водночас це є різного порядку ідентичності та речі. За словами докторки, стать, нація та раса не є питаннями вибору, бо ми народжуємося із набором цих даних.
– Натомість релігійна належність та сексуальна орієнтація є категоріями вибору, і між ними є фундаментальна різниця. Релігійна належність не є моральним вибором людини, релігія – це стосунок вертикалі, внутрішня віра індивідуума в надприродну силу, яку називаємо богом. Сексуальна орієнтація – це моральний вибір людини. Звичайно, релігія містить різні моральні заклики, але на відміну від конкретного морального вибору, яким є орієнтація, релігія не опирається на принцип суб’єктивізму. До прикладу, не я, як християнка, визначаю принципи та цінності релігії, до якої належу, я можу лише вибрати: долучатися чи не долучатися до цієї релігії. Натомість гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація – це особисто мій приватний вибір, і тут простору для можливостей дуже багато. Якщо ми говоримо про гендери, то у західній літературі сьогодні можна знайти серед переліку гендерів такі, як педофіл, некрофіл. Ніхто не каже, що на Заході пропонують узаконити педофілію, але вони мають право визнавати свою гендерну ідентичність саме такою. Виникає питання, чи моє визнання такої сексуальної ідентичності не є заохотою для інших з часом визнати це нормою?- запитує докторка.
Отець Василь Білаш, голова комісії УГКЦ у справах мирян, вважає, що подібними ініціативами людина намагається перекреслити свої природні права, які дав їй Бог.
– Будучи заручниками культури смерті, про яку говорив Іван Павло ІІ, ми бачимо, як у світі біле намагаються назвати чорним, а чорне – білим, чи, напочаток, розмити правду, щоб дезорієнтувати людину. Але Господь прийшов на землю, щоб засвідчити нам правду, і всі наші релігії, які дотримуються природних прав, тягнуться до цієї правди. Сьогодні ми не маємо боятися і, як християни, свідчити цю правду. Я закликаю не лише християн, але усіх людей доброї волі, не боятися відстоювати правду,- підсумував голова комісії УГКЦ у справах мирян.
Довідково
«Партнерство Біарріц» було започатковане лідерами країн Групи семи (G7) на саміті в м. Біарріці (Франція) 25 серпня 2019 року під головуванням президента Французької Республіки Еммануеля Макрона. Мета ініціативи – посилити.
Відео: Львівський пресклуб
