Герпетолога Тараса Гринчишина, голову львівського відділення Українського герпетологічного товариства, змії кусали двічі за 25 років, відколи з ними він мав справу. Через власну необережність. Перший раз не звертався за медичною допомогою. Вистачило, каже, заходів самопорятунку. Іншого разу звернувся в лікарню, але там не дуже знали, що робити. Про це він розповів у відеоппрограмі Львівського прес-клубу "6 хвилин про".
Гринчишин переконаний, що – насамперед – не варто панікувати при зустріч зі змією. Оскільки ще невідомо, чи це гадюка. У більшості випадків трапляється неотруйна змія або, навіть, безнога ящірка. Тай сама гадюка у переважній більшості випадків не є смертельно отруйною змією. Ми живемо не в Радянському Союзі, де були Середня Азія і Кавказ, де водяться справді отруйні змії – кобра, гюрза, ефа.
«В Україні ж отруйних змій лише два види – гадюка звичайна і гадюка степова. Немає жодних карпатських гадюк. У нас (на західній Україні – ЩЛ) єдиний вид – гадюка звичайна. Щоправда, він може мати різне забарвлення. Певна частина – в Карпатах (це близько 40%) мають смоляно-чорне забарвлення. Однотонне лише око – темно-червоного кольору. Тоді як інші можуть мати різні варіанти забарвлення – сіруватого, сріблястого, коричневого, червонуватого, зеленуватого, навіть злегка фіолетового тону. Але завжди по світлішому фону йде темна смуга зигзагоподібна або ланцюжок з ромбиків. Дуже чітка риса для визначення виду гадюк», – розповідає Тарас Гринчишин.
«Гадюку легко відрізнити від інших неотруйних зміїв. Гадюки не є дуже великі – максимальна довжина 80 см. Переважно – 50, 60, 70 сантиметрів. Змії ці доволі товстуваті і трохи неповороткі. Якщо вдається розглянути зблизька, то вони мають вертикальну зіницю ока. Всі неотруйні змії – вужі, полози, медянки – мають круглу зіницю. І вони – довгі і тонкі, значно стрункіші», – каже Тарас Гринчишин.
За словами Тараса Гринчишина, у Львові останні повідомлення про виявлення гадюк були 40-50 років років тому на Сихові. У минулому столітті – на Замарстинові і на Голоскому. Щоправда, був випадок у церкві святої Анни на вулиці Городоцькій: 20 років тому знайшли гадюку. Але це, на думку Гринчишина, моглп бути диверсія конфесійних конкурентів.
Цього року зафіксували появу гадюки біля Рясного-2. Це – найближче до Львова. Цей район належить до пасма Розточчя, яке тягнеття з Польщі до нас, і, можливо, гадюка по цьому пасму потрапила до нас.
Гадюка йде до людей чи люди – до гадюки? На це запитання Тарас Гринчишин відповідає так: «Зазвичай, люди потрапляють на територію проживання гадюк, а не навпаки. Але не варто панікувати. Гадюка має не таку сильну м’язову систему, щоб вона могла кидатися на людину і гнатися за нею. Коли гадюка згорнута в кільце, її кидок може мати максимум 20-30 см. Гадюки глухі. Вони не чують голосу, зате добре відчувають вібрацію. І коли людина йде, тупочучи, то ця вібрація змію відлякує, і вона сама намагається відповзти.
«Я більше, ніж впевнений, що більшість змій, які трапляються на нашому шляху, ми не помічаємо, і вони тихенько відповзають і зачаюються. Але якщо людина йде тихо по м’якому грунту, листю, моху, то вона може підійти близько, і коли змію заскочують зненацька, їй немає, куди відступати, то тоді вона буде кусати.
Вуж, полоз, медянка можуть також вкусити. Єдина небезпека – зараження ранки. Коли кусає змія, одразу відчувається сильний біль, місце укусу пече і свербить, починають розвиватися наслідки укусу – місцевий набряк тканин. На відміну, наприклад, від кобри, укус якої паралізує дихальний центр, і людина гине від задухи. Отрута гадюки має місцеву дію. Починає розвиватися некроз тканин, вихід лімфи, розклад кров’яних тілець. Набряк цей поступово поширюється по тілу.
Найбільш поширенні випадки укусів – в кінцівку, найлегші – в руку і ногу. Небезпечний укус може бути в ділянку шиї, оскільки тоді може передушити горло.
Раджу якомога більшу частину отрути видавити і висмоктати. Не слід затримувати отруту в роті – варто відразу випльовувати. Якщо ж є тріщина на губі, робити цього не варто. Що менше залишиться отрути, тих легшими будуть наслідки.
Для людини з великою масою тіла наслідки слабші, оскільки невелика концентрація отрути, для малої дитини – гірші. Наслідки укусу – сильна алергійна реакція. Хтось переносить легше, хтось важче. Сироватка ефективна лише в перший дуже короткий час після укусу і її в наших медичних закладах майже немає У нас лікують симптоми, боряться з наслідками».
