У глухому гірському селі на Львівщині, де немає магазину, переселенка відкриває перший (відео)

Оксана Коваленко 30 років пропрацювала в торгівлі в Гостомелі. Там зруйнували і її майно, і маленький сімейний бізнес.

Відео: Щоденний Львів

 

На Львівщину, після початку війни, Оксана Коваленко, з чотирма дітьми, приїхала на запрошення своєї родини, а саме – племінниці, яка мешкає у селі Ріп’яна, пише Dailylviv.com.

“Уже тут, на місці, о. Роман Гром, настоятель церкви у сусідньому селі Мшанець, через благодійний фонд допоміг придбати нам будинок, бо наша сім’я втратила все своє майно в Гостомелі”,- згадує переселенка.

Вона розповіла, що під Києвом сім’я також мала невеличкий бізнес.

“У нас був магазинчик, він теж зруйнований, від нього нічого не залишилося, окрім каркаса й кількох стін. Коли звільнили Гостомель, ми все, що від цього магазину залишилося, цьогоріч перевезли сюди і намагаємося тут якось його докупи зібрати, перебудувати і відкрити. Тішимося, що в нас бодай щось є, аби розпочати тут нове життя”, – каже Оксана Коваленко.

Жінка, у якої четверо дітей, мусить сама давати раду собі і родині. Бо чоловік Оксани Коваленко зараз – на фронті.

“Поки чоловік воює, ми намагаємося тут відновлюватися й продовжувати жити. Я в торгівлі працювала майже тридцять років. У 2019-му, коли відкрили свій магазинчик, зареєструвалася як ФОП”, – пояснює пані Оксана.

Переселенка сподівається, що її досвід стане корисним і громаді, і селу, оскільки у Мшанці немає магазину. “Тут, хіба що, хліб можна придбати”, – уточнює жінка-ВПО.

Вона каже, що мешканці самі зверталися до неї з пропозицією – відкрити продуктовий магазин.

“Я спершу розглядала варіанти оренди приміщень, але на родинній раді вирішили, що все ж таки привеземо свій магазин, церква нам під нього надала ділянку”,- каже пані Оксана.

Колишня гостомельчанка захоплюється тутешніми мешканцями.“Тут дивовижні люди” – ділиться враженнями Оксана. – Коли ми приїхали з окупації, нам допомагали лише люди, влада пізніше долучилася. І зараз, з приводу бізнесу, де б ми не зверталися, усюди отримуємо підтримку і сприяння”.

А поки триває підготовка до відкриття магазину, Отець Роман запропонував Оксані Коваленко роботу в сезонному екотаборі «Мшанецькі колиби», де відпочивають діти ВПО.

“Громада підтримала його рішення, а я згодилася. І вже з січня 2023 року виконую обов’язки адміністратора”,- резюмує пані Оксана.

Довідка

Мшанець входить до складу Стрілківської сільської громади Самбірського (до 2020 р. — Старосамбірського) району Львівської області. Перша збережена письмова згадка про село датується 1446 роком.

Це найбільш досліджене село в історико-етнографічному вимірі не тільки в Україні, але й у всій Центрально-Східній Європі, головно завдяки діяльності о. Михайла Зубрицького, який тут душпастирював у 1883—1914 роках та поєднав служіння сільського священника і громадського діяча з великою науковою працею над історією, культурою та побутом села і сусіднього регіону, залучивши до цих досліджень Івана Франка, Володимира Гнатюка, Іларіона Свєнціцького, Хведора Вовка, які відвідували Мшанець для польових досліджень. Про Мшанець також згадували історики Михайло Грушевський та Богдан Барвінський.

У селі Мшанець проживає 140 осіб, середній вік яких складає 68 років.

Відстань до Львова -130 км. До українсько-польського кордону, де немає пункту перепуску, – 1 км.

Відвідини села Мшанець відбулися під час престуру, який організовано, в рамках проєкту Women’s New Horizons (адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області), який реалізовує ГО «Центр «Жіночі перспективи» за підтримки проєкту ООН Жінки в Україні «Трансформаційні підходи для досягнення ґендерної рівності в Україні» та фінансує Уряд Швеції у співпраці з Офісом віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Архіви