Громадська активістка Брюховичів Юлія Лацик боїться за себе та за своїх близьких. Адже за останній місяць вона та її родина зазнали чотирьох дивних нападів.
4 грудня було підпалено її автомобіль під час засідання сесії Брюховицької селищної ради. Другий підпал стався 13 грудня, і автомобіль згорів вщент. 16 грудня було здійснено крадіжку в будинку. І 14 січня знову спалили автомобіль та цього разу отруїли собаку.
Про це на прес-конференції у Львівському прес-клубі на тему: «Терор в Брюховичах: підпали, отруєння, залякування. Хто і за що їх організовує і чому мовчать правоохоронці?» заявила сама потерпіла активістка.
– Я пов’язую це зі своєю громадською діяльністю. Наприклад, на сесії Брюховицької селищної ради почали знову проштовхувати затвердження житлової забудови в лісі. Я орієнтувалася в цій ситуації, тому почала розкопувати цю справу. Ми почали масово звертатися в різні інстанції. Під таким тиском 17 грудня 2014 року було винесено перше рішення Верховного суду по одній із ділянок на користь громади.
Було визнано, що вилучення лісу було незаконним. І ми маємо рішення, яке дасть змогу ці 20 га лісу повернути громаді, – каже Юлія Лацик.
За її словами, крім цієї справи, вона активно висвітлювала справу про військову частину, так звані артсклади.
– Коли у 2012 році на сесії ради присвоювали кадастровий номер цій території, і військова частина, яка за всіма офіційними документами фігурує площею 143,2 га, а їй присвоюють кадастровий номер з площею 141,1 га, – згадує активістка.
Також вона втрутилася в справу піонерського табору «Левеня».
– У 2011 році на сесії розглядалося питання продажу цього табору. І депутати, попри опір громадськості, приймають рішення про продаж цього табору за дешевшою ціною. Була відкрита кримінальна справа, вела її Шевченківська прокуратура, яка успішно її потім закрила, – каже Юлія Лацик.
Крім того, активістка займається справою забудови озера, яке віддали в оренду не як озеро, а як… земельну ділянку. Юлія Лацик також перешкоджає намірам зацікавлених осіб віддати під забудову столітній міський парк та дитячі майданчики.
За її словами, громадські активісти активно відвідують сесії селищної ради і своєю присутністю не дозволяють місцевим депутатам голосувати за неправомірні рішення.
Оскільки великих вільних земельних ділянок у Брюховичах не залишилося, то взялися за менші – парки, дитячі майданчики.
– Я в Брюховичах прожила більше 30 років, тут жили мої діди-прадіди. І я не мала жодних конфліктів з місцевими мешканцями, поки не вступила у цю громадську діяльність. Мені дивно називати це громадською діяльністю. Це є банальне питання патріотизму. Я хочу проживати в комфортному селищі. А не там, де просто будують будинки і розпродують землі, – каже Юлія Лацик.
Вона також зауважила, що хоча Брюховичі зараз видаються дуже багатим селищем, бо там розташовані величезні особняки за високими парканами, та в самому селищі дотепер немає центрального водогону, каналізації, нормальної школи, нормальних доріг та інфраструктури. А є тільки кафе, ресторани та інші заклади розваг.
– Мені страшно. Коли стався перший підпал, я звернулася в міліцію, другий підпал – потрапили до начальника управління обласної міліції. Як з’ясувалося, міліція жодних дій належним чином не проводила. Зараз стався четвертий випадок, а конкретних дій по передніх випадках немає. Я себе не почуваю у безпеці. І тільки після четвертого випадку всі кримінальні провадження об’єднали в одне і перебрали на себе обласна прокуратура та обласна міліція, – сказала активістка.
