Тільки два відсотки українців сьогодні довіряють фінансовим організаціям та державним інституціям. 10 відсотків довіряють судовим рішенням. 37 відсотків – не мають банківських рахунків. І 70 відсотків – не мають жодних заощаджень.
Такі статистичні дані оприлюднила сьогодні, 16 серпня, під час прес-конференції на тему: «Як захищатиме споживачів фінпослуг фінансовий омбудсмен, посаду якого планують запровадити в Україні», що відбулася у Львівському прес-клубі, експерт зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Бурак.
Також статистика стверджує, що фінансові установи все частіше й частіше порушують права споживачів.
– У конфліктах між фінансовими установами та споживачами саме споживачі залишаються незахищеними. Ми бачимо, що реальний досвід вирішення спорів з фінансовими закладами свідчить про те, що споживач залишається незадоволеним результатом вирішення своєї скарги, – констатує фахівець.
За словами Тетяни Бурак, Нацбанк та інші фінансові регулятори не мають повноважень притягнути фінансову установу до відповідальності. Тому в своїх відповідях на скарги споживачів лише роз’яснюють законодавство. Держпродспоживслужба взагалі не вирішує фінансових питань. А до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звертаються лише зі скаргами, які стосуються системи гарантування вкладів.
– Понад 50 відсотків українців взагалі не знають, куди звертатися під час конфліктної ситуації з фінансовою організацією. Найчастіше вони звертаються до самої фінансової установи. Ще 11 відсотків – до правоохоронних органів, 10 відсотків – до суду і 80 відсотків – взагалі ні до кого. Це свідчить про зневіру та упередженість до результатів вирішення цих питань, – вважає Тетяна Бурак.
Вона наголосила, що процес вирішення конфлікту з фінансовою установою дуже складний та затратний для споживача, що відлякує вже на початках.
– На сьогодні можна звернутися до суду. Але суди перевантажені. Тільки за рік споживачі подали понад 70 тисяч позовів проти надавачів фінансових послуг. Суд може розглядати такий позов рік і довше. Крім того, суди не завжди компетентні у фінансових питаннях, – говорить фахівець.
На думку експерта зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» змінити ситуацію можна – треба створити нові правила гри на ринку фінансових послуг.
– Новим механізмом має стати запровадження в Україні інституту фінансового омбудсмена. Це передбачено законопроектом 8085, який зареєстровано в парламенті навесні цього року, – пропонує вона.
Фінансовий омбудсмен – це інституція, яка вирішуватиме в досудовому порядку спори між споживачами фінансових послуг та фінансовими установами. Це буде недержавна установа, яка існуватиме на внески фінансових установ. За словами Тетяни Бурак, саме так працюють ці інституції в багатьох країнах світу.
– Повноваження фінансового омбудсмена будуть відрізнятися від повноважень інших регуляторів фінансового ринку. Він буде примирителем двох сторін. Омбудсмен буде намагатися примирити сторони. Якщо компромісу не досягнуто, він матиме повноваження розглянути звернення та винести рішення. Рішення фінансового омбудсмена буде обов’язковим до виконання, – пояснює експерт зі захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Згідно зі ззаконопроектом, посаду омбудсмена можна буде посісти внаслідок конкурсу. Кандидатів обиратимуть Наглядова Рада, яка в однаковій кількості складатиметься з представників асоціацій фінансового ринку та представників організацій, які захищають інтереси споживачів фінансових послуг.
Звернутися за допомогою до омбудсмена буде дуже просто. Спочатку, звісно, споживач змушений буде звернутися зі скаргою до фінансової установи, до роботи якої він матиме претензії. Якщо відповідь його не задовільнить або ж установа проігнорує звернення, то тоді вже – до омбудсмена.
– Омбудсмен розглядатиме тільки документи. Тому тут не потрібна присутність ані адвокатів, ані, навіть, самого споживача. На етапі примирення звернення – безкоштовне. Якщо примирити сторони не вдалося, то фінансовий омбудсмен розгляне спір та винесе рішення. І це коштуватиме для споживача 90 гривень або 5 відсотків від прожиткового мінімуму, – каже Тетяна Бурак.
Плату на цьому етапі запроваджують для того, аби обмежити безпідставні звернення.
Народний депутат голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович зауважив, що запровадження інституту фінансового омбудсмена не позбавляє права споживача звернутися до суду.
– Якщо громадянин захоче вирішити свою проблему швидше, він звертається до омбудсмена. Не хоче випробовувати нового механізму – звертається за захистом своїх інтересів напряму до суду,- зауважив він.
До суду споживач зможе звернутися на будь-якому етапі спору. Проте, на думку нардепа, звернення до фінансового омбудсмена – це гарантія швидкого та неупередженого вирішення спору. Розглянути питання він повинен упродовж 60 днів, тоді як суди розглядають їх роками.
– Якщо одна зі сторін не буде згідна з рішенням фінансового омбудсмена, вона має право оскаржити його у відповідному апеляційному суді, – говорить Руслан Сидорович.
За його словами, оцінити ефективність роботи фінансового омбудсмена можна буде вже за рік. Якщо за цей час громадяни повірять у його успішну роботу, то це суттєво розвантажить роботу суддів. Якщо ж за рік ефекту від його роботи не буде, то цей інститут доведеться закрити.