Львівщина найбільш потребує проведення реформи місцевого самоврядування хоча б тому, що тут – найбільше в Україні місцевих рад різного рівня. Причому, з початку Незалежності кількість населення зменшилася на 160 тисяч осіб, населених пунктів – на 20, а кількість органів місцевого самоврядування зросла на 150.
Тільки 10 відсотків сільських рад обслуговують населені пункти, де мешкають три тисячі осіб. У всіх інших – від однієї тисячі і менше населення.
Про це сьогодні, 18 березня, під час прес-конференції на тему «Оцінка реалізації реформи місцевого самоврядування на Львівщині у 2015 році», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив аналітик громадської організації «Європейський діалог» Тарас Баранецький.
Він нагадав, що територіальна реформа в Україні стартувала в 2014 році, коли Кабмін схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. На Львівщині робота над реформою розпочалася наприкінці березня. Упродовж двох місяців було створено перспективний план – яким буде місцеве самоврядування в області після закінчення реформи. Його схвалила 7 липня Львівська обласна рада.
– Його виносили тричі на обговорення, багато депутатів намагалися заговорити його, щоби він не був схвалений, – каже аналітик.
Тоді депутати запропонували до об’єднання 162 громади. Натомість Кабмін затвердив території лише 89. Найбільше громад не було затверджено у Жовківському, Пустомитівському та Турківському районах.
– Щодо Турківського, то треба розуміти, що це – гірський район і там є певні особливості цих громад. І не зовсім методика, яка затверджена Кабміном, відповідає тому, як мають формуватися громади в гірському районі. Більша частина Жовківського і Пустомитівського районів є такими «сірими» зонами, це такі необ’єднані території, які, незрозуміло куди ввійдуть, – каже він.
Проте торік в області об’єдналося 20 громад. І в 15 з них 25 жовтня вже пройшли перші вибори. Ще в п’ятьох – їх очікують. У двох з них – у Воютицькій та Стрілківській – перед виборами мають змінити межі, тому що вони розташовані в Самбірському та Старо-Самбірському районах.
– Щодо тих громад в яких уже відбулися вибори, то це – дуже дрібні громади, і тут об’єдналися дві-три громади, – каже Тарас Баранецький.
Також він відзначив, що серед громад, що вже об’єдналися, є дві відносно багаті. Це – Новокалинівська міська рада у Самбірському районі та Тростянецька сільська рада у Миколаївському районі. А всі інші – суттєво бідніші.
– Є багато громад, які все, що воно заробляють, витрачають на управління – на оплату комунальних послуг, на зарплату чиновникам та інше. Є громади, які витрачають більше, ніж заробляють. Ось Вільшаницька громада у Самбірському районі на третину більше витрачає, ніж заробляє, – каже аналітик.
Водночас, за його словами, Тростянецька сільська рада витрачає всього чверть з того, що заробляє.
Щоби процес децентралізації рухався, активісти пропонують доопрацювати перспективний план. Але за основу брати не критерій – подобається чи не подобається громадам і спеціалістам, а критерії спроможності громад.
– Ми маємо чітко розуміти, що у нас є мережа установ, які треба фінансувати, і є критерій податкоспроможності, – каже Тарас Баранецький.
Він зазначив, що не дуже зацікавлені в об’єднанні сільські голови.
– Часто вони кажуть: якщо відбудеться об’єднання, то я вже не буду сільським головою. А мені ще до пенсії залишилося трохи, я ще на один термін піду, тому воно мені не треба, – говорить аналітик.
Зі свого боку аналітик громадської організації «Європейський діалог» Олександр Софій нагадав, що у 2017 році має настати час «х», коли перестануть людей запитувати про добровільне об’єднання, а зроблять це примусово, через зміни до Конституції. І процес добровільного об’єднання громад на цьому завершиться. Тому ще у 2016 році громади мають можливість врахувати всі плюси і мінуси.
– Однією з невдач, чому громади не поспішають об’єднуватися, є те, що вони не обізнані з процесами та вигодами, які вони отримають від об’єднання. І це, можливо, послугувало головним гальмом, – вважає він.
На думку Олександра Софія, щоби децентралізація проходила більш ефективно, потрібно допомагати тим громадам, які вже зважилися на об’єднання.
– Ресурси, які в них є, недостатні, щоби вони могли розвиватися. Треба їх ще законодавчо підкріпити, надати певні повноваження старостам, узаконити певні галузеві речі в освіті та медицині. І проблем у них зараз більше, ніж було до об’єднання, – каже аналітик.
Довідка
1 січня 2015 року, на момент, коли стартувала реформа, у Львівській області було 20 районів, 44 міста (з них 9 – міста обласного значення), 35 селищ міського типу, 1 селище, 1849 сіл та 633 сільради.
За інформацією Львівської облдержадміністрації, з 710 місцевих рад самодостатніми є лише 72 (з них 46 сільських рад). За 2014 рік 613 місцевих рад отримали дотацію – майже180 млн грн.
