Якщо би система підрахунку голосів, яку пропонують громадські організації, застосовувалася би в 2014 році, то від Львівської області, де була досить висока явка виборців, було би обрано 134 нардепа, а від Луганської – лише один.
Про це під час дискусії у Львівському прес-клубі на тему «Правила гри для місцевих і парламентських виборів: чого чекати від виборчої реформи?» повідомив аналітик виборчих програм «Громадянської мережі Опора» Олександр Клюжев.
Нагадаємо, що згідно з коаліційною угодою, вже в першому кварталі цього року мала бути запроваджена нова пропорційна виборча система з відкритими списками для обрання парламенту. Але нічого не зроблено.
Водночас громадські організації вже продумали і пропонують своє бачення нового виборчого законодавства. Наприклад, підрахунок голосів пропонують робити в три етапи.
Спочатку визначається перелік політичних партій, які в загальнодержавному виборчому окрузі подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Тобто від загальної кількості голосів вираховують п’ять відсотків і визначають прохідний бар’єр для політичних партії. Ті партії, які долають цей прохідний бар’єр за кількістю голосів, і братимуть участь у подальшому розподілі мандатів.
– Наприклад, якщо ми беремо аналогію з 2014 роком, то прохідний бар’єр для політичних партій складав 798 тисяч 177 голосів виборців. Ті партії, які набрали менше, не беруть участі у подальшому розподілі депутатських мандатів, – пояснює виборчу математику Олександр Клюжев.
Далі, за його словами, відбувається розподіл мандатів на загальнодержавному рівні. Тут ЦВК має визначити виборчу квоту або вартість одного депутатського мандата: дійсні голоси за всі прохідні партії діляться на загальну кількість мандатів 450.
– Наприклад, у виборах 2014 року в нас виходить, що виборча квота для одного депутатського мандата – 27 131 голос, – каже він.
Далі виборча комісія визначає гарантовані мандати для кожної з виборчих партій. Тобто дійсні голоси за кожну політичну партію, яка подолала виборчий бар’єр, діляться на виборчу квоту, і ми маємо загальну кількість мандатів, яку отримує та чи інша політична сила.
– Наприклад, якщо би такий механізм застосовувався у 2014 році, то Народний Фронт отримав би 128 мандатів 56 сотих, блок Петра Порошенка – 126 мандатів 7 десятих, об’єднання Самопоміч – 63 мандати 74сотих. Тобто, гарантовані мандати, це – 128, 126, 63. У нас залишаються нерозподілені мандати, враховуючи дробові залишки. І на цьому етапі вони розподіляються так: у кого найбільший дробовий залишок, то і отримує додатковий мандат, – каже Олександр Клюжев.
Далі ми визначаємо кількість мандатів у регіональних округах для кожної політичної партії, яка подолала виборчий бар’єр. Тобто ми визначаємо скільки конкретно в кожному регіоні партія отримує мандатів. І кількість дійсних голосів за кожну політичну партію в цьому окрузі ділимо на загальнонаціональну виборчу квоту.
– Після того, як ми визначили, що партія М отримує у Вінницькій області 5 мандатів, ми переходимо до визначення кандидатів, які у цьому багатомандатному виборчому окрузі отримують мандат. І тут отримує мандат то, хто отримав більше голосів, – завершує підрахунок голосів експерт від Опори.
