Редактор не виключає кримінальних розбірок за обласні телерадіокомпанії

Більшість газет, які ще видають в районних центрах, через набуття чинності Закону «Про роздержавлення друкованих ЗМІ», будуть закриті.

Про це сьогодні, 20 травня, під час круглого столу на тему: «Участь медіавласників в управлінні ЗМІ», який відбувся у Львівському прес-клубі, заявив головний редактор газети «Ратуша» Микола Савельєв.

– З 2017 року міська комунальна газета «Ратуша» йде на роздержавлення. І я вважаю, що держава мала би більш чітко дбати про свої інтереси, в тому числі й інтереси комунального майна. Тому що люди, які приходять, які бажають бути інвесторами, це, в основному, шахраї, жуліки, політики і бандити. До нас була одна, ніби-то, пристойна пропозиція: обіцяли, що буде інвестор з Німеччини. Ми почали аналізувати звідки прийшли гроші в Німеччину, виявилося  – з Росії, – розповідає він. 

За його словами, наразі газета дає собі раду, бо фінансується за кошти міського бюджету. А що буде далі – покаже час. 

– Зараз я бачу перспективи розвитку газети. Єдине, що якщо мова йде про комунальне майно, то приміщення належить управлінню комунальної власності. Комп’ютери наші, але це є ніщо. Є ще бренд, але за нього ти не виживеш, – говорить редактор газети «Ратуша». 

Микола Савельєв стверджує, що якщо роздержавлення відбуватиметься в тому ж руслі, то більша частина газет загине, частина – виживе. 

– Але коли мова піде про роздержавлення обласних телерадіокомпаній, то думаю, що тут дійде до серйозних речей. І не виключаю якихось кримінальних розбірок. Мова йде про боротьбу за розум людей, за їхнє світобачення, яке формує зараз в основному телебачення, – передбачає він. 

На думку доцента кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка і директора видавництва «ПАІС» Ігоря Паславського,  така ситуація зі ЗМІ обумовлена їхньою звичкою працювати за старими, радянськими, правилами. 

– Наші головні редактори, особливо на районному рівні, справді хотіли стати власниками. Вони стали власниками. Але вони дуже добре знали як керувати газетою, коли є райком партії. І зовсім не знають як керувати нею сьогодні, коли немає фінансів. Оці редактори, які хочуть і далі видавати збиткові проекти, але разом з тим вимагати повної чи вакуумної незалежності, нагадують мені наших підлітків, які дуже хочуть жити своїм розумом, але за кошти батьків. А так не буває. Якщо ти маєш діряві кишені, то слухай того, хто тебе годує з руки, – каже викладач факультету журналістики. 

Водночас він стверджує, що в світі є інша модель управління, коли медіа-бізнес стає надзвичайно прибутковою справою. 

– Там є власник, а є – видавець. Власник володіє активами. А видавець – це фахівець, який може налагодити медійну справу. Роль головного редактора – другорядна. Роль головного редактора є такою ж, як і керівника відділу реклами, керівника відділу постачання, як керівника відділу збуту. Вони всі стоять на одному щаблі. Редактор є лише керівником відділу новин. Ось така формула в цілому світі дає такий великий результат, – розповідає про принципи роботи західної журналістики Ігор Паславський. 

 Круглий стіл організували ГО "Медіаварта" і ЛОГО "Львівський прес-клуб" за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).

Архіви