Більшість ОТГ, обіцяючи мешканцям ті чи інші культурні заходи або проєкти, навіть не намагаються закласти на них кошти.
З року в рік ми скаржимось на плачевний стан культури в наших громадах, але навряд чи може бути інакше, допоки є формальний підхід до цього питання, пише DailyLviv.
Таку думку висловила Марія Ясеновська, експертка регіонального БФ «Резонанас» з Харкова, під час презентації результатів проєкту «Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик України», яка відбулась у Львівському пресклубі.
Проаналізувавши стан культурної сфери в 30-ти громадах від заходу до сходу країни, фахівці фонду дійшли невтішного висновку: у більшості громад є формальний підхід до організації культурного життя.
– Здебільшого в документах зазначається підтримка громадських ініціатив та організацій, складаються програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини. І це дуже добре. Проте, аналізуючи документи детально, ми бачимо дивну картину. Для прикладу, в одній з громад виділено 5 тисяч грн на підтримку творчих ініціатив організацій з території громади, а також 10 тисяч грн – на фінансову підтримку аматорських колективів. Зрозуміло, що зазначені суми недостатні для досягнення заявлених завдань з «утвердження громадянського суспільства». Інша цікава ситуація: у заходах запланована підтримка культурних ініціатив громадських та релігійних об’єднань, однак взагалі не вказано обсяг фінансування. Більше того, зазначено, що цей план заходів буде реалізовуватись також і за рахунок позабюджетних коштів, однак джерело їх надходжень не зазначене. Або ж одній із програм передбачено навчання для кадрів працівників культури, однак не вказано, де саме це навчання відбуватиметься. То чи справді всі ці заплановані заходи відбудуться чи їх планують лише на папері? Адже, якщо програма не має бюджету – незрозуміло, як її збираються виконувати і чи взагалі збираються, – зауважила експертка.
За словами Марії Ясеновської, здебільшого культурна політика у громадах є вузькою і чомусь зводиться до патріотичного виховання на кшталт святкування якогось визначного дня. Проте, у цивілізованих країнах культурна стратегія передбачає постійний рух і життя в цій сфері, а не періодичне чи спонтанне святкування.
– Про більшість програм, які ми аналізували, можна сказати ттаке – вони не про людей. Вони – про ремонт чи відкриття закладів культури, про збереження культурної спадщини. Але чомусь ніхто не думає про те, що, насамперед, потрібно дбати про культурний розвиток і творчу реалізацію мешканців громади. Вже і сьогодні, постійно, щодня, – зазначила вона.
Марія Ясеновська пропонує влаштовувати громадські слухання і залучати якомога більше мешканців громад при плануванні всіх заходів і культурних проєктів. І, звісно ж, прораховувати наперед необхідні суми на реалізацію затверджених пунктів програм, щоб вони були здійснені в реальному житті, а не лише прописані в документах.
Довідка
Проєкт “Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик в Україні” виконував регіональний благодійний фонд “Резонанс”, за підтримки Українського культурного фонду, упродовж червня-жовтня 2020 року. Ідея проєкту – розглянути місцеві культурні політики в термінах права, через призму цінностей та принципів прав людини, чітко визначаючи носіїв прав та відповідних носіїв обов’язків. Під час проєкту були розроблені рекомендації щодо застосування підходу, заснованого на правах людини, у процесах підготовки та реалізації культурних політик на місцевому рівні.
Відео: Львівський пресклуб
