В українському суспільстві переважають настрої нівелювання та зневажання інституту влади, інституту держави. Зате українці поважають Україну та її незалежність.
– Я викладаю в одному київському інституті. Спостерігаю за молодими студентами. І вони не демонструють покращення, а навпаки, ще й погіршення, абсолютний нігілізм. Ми також були молодими і були нігілістами. Але настільки нігілізм, який перемежовується з цинічним не сприйняттям всього і вся. А особливо – інститутом держави. Звідсіля і тягнуться всі проблеми, коли окремі групи намагаються перебрати на себе права держави. Наприклад, тільки держава має право примусу. А через зневажання інституту держави і виникають такі проблеми, як це було в Мукачеві, – каже він.
Володимир Купрій зауважив, що українці вірять в свою державу, але це не означає, що життя покращилося і можна спочивати на лаврах та дозволити владі робити те, що їй заманеться. Про це, зокрема свідчать приклади європейських держав, в яких рівень індексу сталості почав погіршуватися.
– На жаль, вибори зараз перестають грати свою основну функцію в України. Вони не є засобом легітимізації влади – коли люди наділяють когось якимись повноваженнями в правовий спосіб і відповідно ставляться до цього. До виборів ставляться більше як до технологій, – каже експерт.
На його думку, інститут виборів втрачає свою функцію.
Зневіру до влади представник ГО «Розвиток інклюзивних процесів» Станіслав Платонов пояснює тим, що людина звертається до влади, не отримує відповіді і вже більше не вірить.
– Була в нас зустріч, коли Львів представляв свій електронний ресурс. Але ти не можеш там визначити бюджет конкретної школи: скільки вона витратила, чи є там спеціалісти, який графік у них роботи і чи можна до тих потрапити на прийом. Я писав електронний запит і не отримав жодної відповіді, – каже він.
За його словами така ж ситуація з усім в Україні. Проте Станіслав Платонов зараз мешкає у Львові і дуже дивується багатьом речам саме тут. Він змушений був приїхати сюди після анексії Криму.
– Я приїхав до Львова, тому що бачив, що саме в цьому регіоні люди найбільш активні. Люди включаються в цей процес змін у країні. Але це виявляється тільки в критичних ситуаціях. Тобто, коли дітей вбивають. А ось коли на рівні садочка чи школи тобі не дають можливості впливати на рішення, які мають значення в його житті, це – радянський стандарт, – каже він.
Крім того його неприємно вразив рівень корупції у Львові. Такого він не очікував.
– Я бачив страшенну корупцію в Криму, в Керчі. Тому я розраховував, що тут взагалі – Європа. В мене було бажання потрапити в іншу реальність. А насправді зараз я маю масу питань, які я мушу вирішити і які рухаються дуже важко, – поскаржився вимушений переселенець.
