Пацієнти не звертаються за меддопомогою, бо не можуть оплатити лікування, – лікар

Фінансування послуг охорони здоров’я має бути з трьох складових. Це або гарантії держави, або за лікування працівника сплатить роботодавець, або пацієнт зможе сам оплатити своє лікування за рахунок медичної страхівки.

Про це сьогодні, 28 вересня, під час публічних дебатів на тему «Хто і як платитиме за медичні послуги львів’ян після «децентралізації» фіксування медичних закладів?», які відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні, партія Михайло Гичка.

При цьому він зауважив, що 50% населення не звертаються за первинною медичною допомогою через страх, що лікарі виявлять у них хвороби, на лікування яких у пацієнта просто не буде коштів.

– Є три рівні надання медичної допомоги – первинна, вторинна і третинна.  Якщо брати в загальному, то медична послуга надається на кожному рівні. Але варто враховувати, що первинний і вторинні рівні – це дешевша  послуга, а третинна –  дуже вартісна. Тому всі зусилля держави повинні скеровуватися на надання первинної та вторинного рівня послуг, щоби населення не доходило до третинного, – каже головний лікар обласної клінічної лікарні.

На його думку, держава повинна надавати частину грошей в райони, а частину повинна заробляти гроші вже громада.

– Вони повинні зрозуміти, що ці гроші треба віддати, щоби їхнє населення було здоровим. Ясно, що цих коштів не вистачатиме. Тому, на мою думку, має бути державна субвенція, для того, щоби підтримувати місцеві влади для надання місцевих послуг, – вважає Михайло Гичка.

Він також зауважив, що не всі громади зможуть себе повністю забезпечувати.
– Є села в горах, які не зможуть себе забезпечити порівняно з тими, які є біля Львова. Тому я вважаю, що дотації мають бути з держави, – каже він.

Проте ніякі реформи не відбудуться, якщо не зміниться свідомість громадянина.

– Люди мають два страхи. Перший, що вони йдуть до лікаря і не мають грошей, а другий, що в них можуть щось знайти під час обстеження. І людина має мати гарантію, що в разі виявлення якихось болячок, їй хтось допоможе. Якщо не роботодавець, то – держава. Або вона повинна сама заробляти ті гроші, які вона сама за себе заплатить,- вважає лікар.

Архіви