Солонківська ОТГ провела відкритих торгів на закупівлю товарів та послуг на суму понад 83 млн гривень, Давидівська ОТГ – на суму понад 260 млн гривень, а Малехівського сільська рада – на суму понад 12 млн гривень. І це – тільки за 2018 та перший квартал 2019 року.
Про це сьогодні, 26 квітня, під час прес-конференція на тему: «Як уникнути конкурентних відкритих торгів: зловживання з розподілом предмету закупівель?», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослав Сімка.
– Бюджети цих об’єднаних територіальних громад та сільської ради вже випередили бюджети деяких міст і доходять до рівня міст обласного значення у Львівської області. Але керівництво цих ОТГ та сільради не вважають себе великою структурою, як облдержадміністрація, облрада чи райдержадміністрація, тож інтерес до розподілу коштів, на їхню думку, має бути мінімальним. Розміри та суми коштів змінилися, а підходи до розподілу цих коштів – ні, – констатує він.
За словами Мирослава Сімки, якщо порівняти кількість угод, укладених внаслідок торгів, та кількість угод, укладених прямо між замовником та виконавцем, то значно переважає друга категорія.
– У Солонківській ОТГ відкритих торгів за весь 2018 рік та перший квартал 2019 було тільки сім. Натомість за той самий період було укладено 181 договір на безконкурентній основі. У Давидівській ОТГ за наслідками торгів було укладено 31 договір та 200 звітів без торгів. А в Малехівській сільській раді ще більше викривлена пропорція. Вони провели лише дві процедури відкритих торгів, але уклали 44 договори без торгів. Звичайно, суми є неспівставні, бо на відкриті торги йшли великі суми. Це – харчування, енергоносії та інше. Але й ті суми, які освоюються через прямі договори, також є дуже значними, – порівнює експерт.
Аналізуючи угоди, Мирослав Сімка зазначив, що Солонківська ОТГ уклала 9 угод на закупівлю комп’ютерної техніки на суму 749 155 тисяч та 22 угоди на закупівлю послуг у сфері містобудування на суму 859 961 тисяча гривень.
– Закон про публічні закупівлі вказує: якщо сумарна сума закупівель та послуг з одного конкретного предмету закупівлі є рівною або перевищує 200 тисяч, то замовник повинен проводити відкриті конкурентні торги. Власне, аби не проводити такі торги, замовник подрібнює предмет закупівлі. І таке подрібнення має масовий характер, – пояснює голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень».
Отож, що стосується закупівлі Солонківською ОТГ комп’ютерної техніки, то самі комп’ютери закупили за одним кодом, а додаткове обладнання – за іншим кодом.
Якщо ж говорити про закупівлю послуг у сфері містобудування, то відбулася певна підміна змісту і понять.
– У розумінні закону виготовлення проектів у будівництві вважається роботою. А, отже, на неї поширюється два базових правила. Перший – поріг у півтора мільйони. Тобто, для виготовлення такого проекту треба проводити закупівлю в тому випадку, якщо один проект коштує півтора або більше мільйони. І друге – виготовлення такого проекту в будівництві прив’язане до конкретного об’єкту будівництва, – каже Мирослав Сімка.
Щодо тих проектів, які виготовляють в селах, то, за його словами, це не проектування в будівництві, а – послуги з проектування. Тому що за наслідками такого проекту не відбувається жодного будівництва. І така послуга не дрібниться на об’єкти і не може бути прив’язаною до конкретного об’єкту.
– За своєю сутністю проект виготовляють з кожного об’єкту окремо. Але в частині визначення предмету закупівлі такі послуги мають сумувати в межах одного бюджетного періоду. За виключенням, коли сесія окремо надає на кожен з таких об’єктів кошти. Це є роз’яснення міністерства, – експерт знову пояснює помилки громади, які вона зробила під час розподілу коштів.
Голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» переконаний, що ці порушення притаманні не тільки Солонківській ОТГ, а всім, без винятку, населеним пунктам.
Одна з найбільших ОТГ у Львівській області, Давидівська, уклала 10 угод на виготовлення містобудівної документації на суму 859 тисяч гривень, не проводячи торгів.
– Або ж три угоди на виготовлення світильників та освітлювальної апаратури, які укладені в один період. І одна з них на суму в майже 180 тисяч гривень. Тут наявні всі ознаки розподілу за одним предметом закупівлі, – зазначає експерт.
Що стосується Малехівської сільради, то тут укладено два договори без тендеру на ремонт вулиці Івасюка по одному мільйону 180 тисяч гривень кожен.
– Замовник вважає, що одну вулицю можна поділити на два відтинки і робити їх окремо. Згідно з законодавством, предметом закупівлі є цілісний об’єкт лінійної інфраструктури. Він може бути поділений проектантом на пускові комплекси. Але проектант повинен це обґрунтувати, наприклад, неможливо зупинити рух на цій ділянці вулиці. Натомість цього не було зроблено. Отже, замовник вирішив таким чином уникнути процедури торгів. І відразу наштовхує на думку, чи адекватно розраховані ціни на матеріали, чи правильно розраховані об’єми робіт. Адже обрано одну й ту саму організацію для виконання робіт без конкуренції, – каже експерт.
Також фахівців насторожив той факт, що сільська рада сама закуповує будівельні матеріали.
– Коли шляхоремонтне підприємство закуповує бітум, щебінь та інші матеріали для виконання певного роду робіт, то це зрозуміло. А коли це купує сільська рада, то для чого це робиться? Окремими угодами купується сам матеріал, а потім окремо закуповується послуга з монтажу цього матеріалу. Те, що мало би сумуватися як закупівля послуг, куди входить і вартість матеріалів, і виконання робіт, розділяють на частини. І тоді замовник передає підрядній організації матеріали на 114 тисяч, до прикладу, і окремою угодою на сто тисяч купує послуги на замощення бруківки. Тоді і замовник, і перевіряючий не бачать 114 тисяч як розподіл предмету. Бо це – окремий предмет закупівлі. І ті сто тисяч також межу не перевершують. Але сумарно закупівля матеріалів та послуг становила би більше 200 тисяч. І це передбачає проведення торгів. До речі, це єдина сільська рада, яка масово закуповує матеріали. Я думаю, що цю річ придумали не тут, а є хтось сторонній, хто підказує їм, – говорить фахівець.
За його словами, контролюючі органи відреагують на ці порушення. Але аж тоді, коли будуть перевіряти ОГТ під час планової контрольної перевірки.
– Але є такі замовники, куди ревізійна служба не навідувалася з перевіркою два, три чи чотири роки. Це означає, якщо замовникові ніхто не вкаже на його дії, то він з року в рік може й не підозрювати, що він щось порушує, – говорить Мирослав Сімка.
