Під час третього етапу моніторингу, який відбувся 11-17 червня 2020 року, експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала матеріали десятьох гіперлокальних медіа регіону – п’ять друкованих видань («Воля народу», «Голос відродження», «Миколаївські вісті», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і п’ять інтернет-видань («Голос Сокальщини», «Джерела Трускавця», «Лайфінфо», «Сайт Стрия 245.ua», «Яворів інфо»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 322 (82 – у друкованих, 240– в онлайн-медіа).
Незважаючи на те, що в країні, зокрема – на Львівщині, спостерігається ріст захворювання на COVID-19, проте вчервнівгіперлокальних медіа регіону тема пандемії коронавірусної інфекції відчутно пішла на спад. Так, за результатами моніторингу, COVID-19 було присвячено 17% інформаційних матеріалів (квітень – 38%): в друкованих медіа – 15%публікацій, в інтернет-виданнях – 18%.
У питаннях, що стосувалися корона вірусу, чоловіки були втричі частіше експертами у друкованих ЗМІ, і в 6,7 разів – в онлайн-виданнях. Паритет між героїнями та героями (50% 50%) був у друкованих ЗМІ, а в інтернет-виданнях чоловіки–герої домінували над жінками-героїнями новин майже вдвічі (63% і 37% відповідно).
У червні в журналістських публікаціях друкованих ЗМІ жінки з’являлися в ролі героїнь у 25% випадків, що на 4% менше, ніж у квітні 2020 року. Значно нижчий відсотковий показник присутності експерток у публікаціях – всього 18% випадків – і це найнижчий показних за моніторинговий період (38%– у лютому, квітні). Зокрема, в газеті «Миколаївські вісті» не зафіксовано жодного випадку, де була би подана думка жінок. Одним із чинників, який, вважаємо, вплинув на зменшення уваги до жінок, стало домінування жанру сухої фактологічної інформації, серед якої переважали знеособлені матеріали або публікації, де фігурували чоловіки-керівники як на центральному, так і на регіональному рівнях.
Червневий моніторинг також показав, що жінки найчастіше були героїнями матеріалів про освіту, охорону здоров’я, соціальну політику, кримінальних повідомлень. Їх кількість була рівною з кількістю чоловіків як героїв публікацій. Зокрема, в кримінальній тематиці жінки фігурують виключно як потерпілі від злочинних дій або внаслідок ДТП. Частіше за чоловіків жінки коментували теми освіти і соцполітики (по 67%). Також експертна думка жінок зафіксована і в матеріалах про політику\місцеву владу (17%). Абсолютно відсутні жінки у матеріалах про спорт, благодійність і довкілля.
Найвищий відсоток жінок як експерток – у газеті «Новини Прибужжя» (33%), трохи менше – у «Голосі відродження» (30%), зовсім не зафіксовано – у «Миколаївських вістях» (0%). Найбільший дисбаланс героїнь/героїв зафіксовано у газетах «Новини Прибужжя» (у 5,6 разів), «Миколаївські вісті» (у 4 рази) і «Народна думка» (у 3рази). Найменша різниця між героями та героїнями – у газетах «Воля народу» (2,3 рази), «Голос відродження» (1,8 рази). 
Порівняно з квітнем, у червні в друкованих виданнях зменшилась кількість фемінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у жіночому роді): із 72% до 65%. Такий показник обумовлений рекордно малою кількістю фемінітивів у газеті «Голос відродження» (14%). Абсолютними лідерами у використанні фемінітивів стали газети «Новини Прибужжя» і «Миколаївські вісті»(100%). Трохи менше їх зафіксовано у газетах «Воля народу» (86%) і «Народна думка» (67%).
Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ у червні 2020 р. стали «Новини Прибужжя» (49%), друга позиція – у «Волі народу» (43,7%). Найнижчий рівень гендерної чутливості – у газети «Голос відродження» (26%).
У гіперлокальних інтернет-виданнях уже традиційно першість і як експерти, і як герої матеріалів отримують чоловіки. Проте слід зазначити, що, порівняно з квітнем, у червні у середньому на 5% зросла кількість жінок як експерток і героїнь.
У 100% випадків жінки були експертками і героїнями у темах волонтерства/благодійності, і повністю відсутні – у темах війни/армії та екології/довкілля. Найчастіше інтернет-видання залучали жінок для коментарів на теми культури (60%), освіти (56%), криміналу/ДТП/НС (50%). Менше за чоловіків жінки коментували теми економіки/бізнесу (33%), медицини/охорони здоров’я (21%), соцполітики/соцзахисту (20%), політики/місцевої влади (11%), а також зовсім не висловлювалися на спортивну тематику.
Найвищий показник присутності в журналістських публікаціях жінок як героїнь простежується в темах соціального захисту (88%), трохи менше – в темах економіки/бізнесу (53%), освіти/наука (50%). Також жінки-героїні були присутні у темах медицини/охорони здоров’я (48%), криміналу/ДТП/НС (23%), культури/релігії (22%), політики\влади (11%).
Лідерами дисбалансу серед героїнь/героїв та експерток/експертів на користь чоловіків виступають інтернет-видання «Яворів інфо» (у 4,4 рази) та «Лайф інфо» у (4 рази). Першість за кількістю жінок-героїнь у червні отримав сайт «Голос Сокальщини» (95%). Паритет між експертками та експертами був на «Сайті Стрия 245.ua».
В інтернет-виданнях у червні вперше було зафіксовано переважання фемінітивів над маскулінітивами (55%). Лідером у їх використанні стало інтернет-видання «Лайфінфо» (100%). Переважають фемінітиви над маскулінітивами на сайті «Джерела Трускавця» (70%) та «Яворів інфо» (57%). Менше фемінітивів – у «Голосі Сокальщини» (43%) та на «Сайті Стрия 245.ua» (36%).
Серед гіперлокальних інтернет-медіа гендернонайчутливішим у червні виявилося видання «Голос Сокальщини» (52%). На другій позиції – «Лайфінфо» (47%). Найнижчий показник рівня гендерної чутливості – у «Яворів інфо» (31%).
У червні в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа сексизмів виявлено не було.
Використання стереотипного контенту експертки спостерегли в газеті «Воля народу» №24 від 11 червня 2020 року опублікувала статтю під назвою «Barbreshop: місце для справжніх чоловіків», в якій авторка публікації використала такі стереотипні штампи, як «чоловіча атмосфера», «сильна половина людства», «чоловічий імідж», «чоловіча енергетика».
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості львівських гіперлокальних медіа у червні склав 37% (у квітні – 40%, у лютому – 41%). Це – середній показник серед 24 регіонів України. Ознайомитися із загальними результатами моніторингу гіперлокальних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
