На патрульну поліцію України поклали ті очікування, які би повинні бути покладені на законодавця. З цим підводним каменем стикалася «стара» міліція, з цим має проблеми і «нова».
Про це сьогодні, 22 квітня, під час інтерв’ю-прес-конференції на тему: «Що гальмує подальше реформування патрульної поліції Львова», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив заступник начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ Нацполіції у Львівській області Сергій Гривняк.
І пояснив, про що йдеться.
– Є стаття 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Раніше за цією статтею можна було затримати дебошира чи хулігана, який порушував громадський порядок в стані алкогольного сп’яніння. І тримати його в спеціальному закладі, поки він не протверезіє. Конституційний суд визнав цю статтю неконституційною. А навзаєм нічого не запропонував. Отож, зараз п’яного можна затримати тільки на три години. У підсумку ми п’яного чоловіка забираємо, завозимо до райвідділка, відпускаємо через три години, він знову повертається додому, нетверезий і злий, – каже він.
Також підполковник Гривняк наводить інший приклад: працівник патрульної поліції не може скласти протокол на неправильно запаркований автомобіль, якщо там немає власника. А автомобіль може стояти там, порушуючи ПДР, по 7-10 годин.
– І таких випадків є дуже багато. Громадкість вважає, що працівник поліції повинен відреагувати, а він не може, тому що таке законодавство, – розповідає він.
На думку Сергія Гривняка, дуже багато ситуацій виникає не з вини поліції та через її безпорадність, а через недосконале правовому полі.
– Нам треба дуже багато чого змінити в старому законодавстві, – каже він.
Водночас, він не приховує, що «старі» поліцейські заздрять «новим» через дуже добре матеріальне забезпечення та можливості набору й підбору особливого складу.
– На жаль, у нас ніколи не було такого забезпечення. Днями патрульна поліція доукомплектувалася ще 123-ма працівниками. В той же час обласна поліція та поліція в районах відчуває досить серйозний кадровий голод, тому що в нас зараз немає процедури набору нових працівників. І в окремих районах склалась складна ситуація з особовим складом: дуже великий некомплект, що дає негативні результати в організації роботи.
За його словами, особливо брак коштів та кадрів відчутно у районах, які працюють за «Самбірським проектом».
– Ми намагаємося в сільській місцевості зробити те саме, що зроблено для львів’ян ,– реагувати на виклик впродовж найкоротшого часу, забезпечити мобільні патрулі та надавати допомогу кожному громадянину, незважаючи на те, де він живе. Зараз ми відчуваємо певні труднощі в матеріально-технічному та в кадровому забезпеченні,
