Пристосовуючись до реалій сьогодення, бізнес швидко реагує на виклики і знаходить вихід із скрутної ситуації. Натомість «допомога» від місцевої влади, яка є менш гнучкою та доволі інертною, лише шкодить справі.
Це ми добре помітили в умовах карантину, вважає Євген Матвєєв – доцент кафедри держуправління УКУ, аналітик EPAM systems, пише DailyLviv.
– Ось приклад: факт карантину фактично не вплинув на IT галузь, лише змінився характер роботи: люди стали працювати з дому, – зауважив він під час експертної дискусії «Жити VS Виживати», у Львівському пресклубі. – І цей приклад підхопили інші. Карантин показав, що багато роботи можна роботи з дому для різних галузей. Це гарний приклад самостійної самоорганізації. А ось коли держава втручається за принципом “не заходьте за червоні лінії” чи інше, то виходить все навпаки, це створює додаткове навантаження на підприємців. До слова, в ці дні ми побачили, що місто може жити без заторів. То може варто бодай частково використати цей досвід?
Сталий розвиток – це той, який сам себе підтримує і може тривати самостійно, без зовнішніх ризиків та додаткових вливань, пояснює експерт:
– Тому мусить бути зменшення кількості різноманітних правил, які йдуть не на користь бізнесу, а лише створюють додаткове часове навантаження замість продуктивності та корисної дії. Але виглядає так, що коли влада намагається «навести порядок», то генерує хаос. Якщо ми бачимо, що якийсь бізнес працює, то не треба його «зарегульовувати» та «допомагати». Просто не заважайте. Будь-яка недоречна допомога стимулює неефективність.
Крім того Євген Матвєєв вважає, що держава має відмовитись від монополії, які запроваджені в окремих сферах:
– Є сфери, на які встановлена своєрідна монополія держави – це освіта та медицина. Ми маємо розглянути варіанти, щоб туди зміг залучитись бізнес. Наприклад, будуються дитячі садки забудовниками, але вони не відкриваються. Чому? Бо є бар’єри, держава вперто обмежує цей сектор підприємницької діяльності за допомогою «зарегульовування». Це блокує приватну ініціативу.
Як міська, так і центральна влади мають дати більше свобод підприємцям, і вони самі знайдуть розв’язання складних проблем, запевняє аналітик. Тому що бізнесмени – це люди дій, а не порожніх балачок. І, на відміну від чиновників, вони не бояться ризику та інновацій. Все, що потрібно від держави і влади міста, – це чітка стратегія розвитку. Проте, подібно, що чиновники не дуже розуміються на самому значення цього слова.
– Стратегія – це не перелік доріг, які слід відремонтувати чи шкіл, які треба побудувати. Хоча керівники міста власне так і мислять. Стратегія – це стимул. Якщо чиновники обирають дотаційний стимул – то у майбутньому місто житиме на дотаціях. Якщо ми створюємо інноваційну стратегію – то матимемо прогресивні зміни. Тому, слід не боятись нового, – наголосив Євген Матвєєв.
Львів врятує економічна модель, яка діяла у повоєнній Німеччині – експерт.
Борговий колапс у Львові: місто потребує ще 1 мільярд на будівництво доріг – депутатка ЛМР.
Розрахунок Львова на IT і туризм був хибним: названо втрати від закриття кордонів.
Відео: Львівський пресклуб
