18 травня 2010 року у Прес-клубі відбулося засідання на тему: «Перспективи розвитку кредитування на Львівщині у 2010 році: ризики і гарантії». Його учасники – представники влади, НБУ, навчальних та банківських установ розповіли про тенденції на ринку кредитів і депозитів, найпопулярніші види позичання, нові проекти з кредитування в соціальній сфері та зробили прогнози для вкладників і позичальників банків.
– Кредитний портфель банків, які розташовані у Львівській області, зменшується, починаючи з листопада 2008 року і одночасно зростає частка протермінованих кредитів. Станом на 01.05.2010 загальна сума вимог за кредитами склала 17 767 млн грн, а частка протермінованих кредитів – 13.3%. Упродовж другої половини березня та у квітні 2010 року в області пожвавилось кредитування суб’єктів господарювання. Зокрема, за квітень цього року вимоги за кредитами суб’єктів господарювання зросли більш як на 1% і склали 9 301 млн грн, – повідомив начальник відділу економічної роботи та грошово-кредитних відносин управління Національного банку України у Львівській області Володимир Васюта.
Кошти залучені від фізичних і юридичних осіб у банківські установи, розташовані у Львівській області, зменшувалися з жовтня 2008 року до квітня 2009 року. Після квітня 2009 року управління Національного банку України у Львівській області відзначає незначний, а у квітні 2010 року – суттєвий щомісячний приріст загального обсягу цих зобов’язань. Станом на 01.05.2010 зобов’язання за коштами, залученими банківськими установами, розташованими в області, склали 14 645 млн грн.
Починаючи з грудня 2009 року відновилося зростання частки депозитів у гривні. Станом на 01.05.2010 частка гривневих депозитів склала 51,4%. Триває виплата вкладів населення, розміщених у банках, де почата процедура ліквідації (ВАТ «Банк «Біґ Енергія», АКБ «Трансбанк» та ВАТ СКБ «Дністер»), через банки-агенти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Один із найпопулярніших видів кредитування, який здешевлюється за рахунок держави, – це кредити на енергозберігаючі технології. У 2006 році сесія Львівської обласної ради прийняла рішення про «Програму енергозбереження для бюджетної сфери і населення на 2006-2008 роки». В рамках Програми вперше в Україні було розроблено та запущено механізм стимулювання населення для використання енергоощадних технологій. Громадяни, які брали банківський кредит, наприклад, на придбання теплозберігаючих вікон чи систем опалення, отримували компенсації з обласного бюджету – 15% від відсоткової ставки кредитно-фінансових установ.
– Упродовж 2006-2008 років такою послугою скористалось 5 407 позичальників, які отримали кредити на суму 44,8 млн. грн. Сума відшкодування з обласного бюджету склала 3,2 млн.грн. У 2009 році за рахунок коштів обласного бюджету тривало обслуговування позик населенню на енергоощадні заходи. Сума компенсації за цей період склала 2,5 млн.грн, – повідомив заступник начальника головного управління економіки-начальник управління економіки капітального будівництва та енергозбереження Роман Кузич.
Щоби заохотити населення і надалі економити енергоносії, сесія Львівської обласної ради рішенням від 8 грудня 2009 року №1096 затвердила «Програму енергозбереження для населення Львівщини на 2009-2012 роки», яка передбачає продовження дії попереднього механізму. Операторами цієї Програми сьогодні є 4 банки та 11 кредитних спілок.
Один із таких операторів – публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів».
– За 2006-2008 роки Програмою енергозбереження скористалися близько однієї тисячі позичальників, які отримали кредитів на суму 6 мільйонів гривень, – повідомив голова правління ПАТ АКБ «Львів» Микола Вознюк. – З січня 2010 року почався другий етап «Програми енергозбереження для населення Львівщини на 2009-2012 роки». Нею вже скористалися тридцять позичальників, які отримали кредитів на суму 325 тисяч гривень. Часткове відшкодування відсотків за користування кредитними коштами позичальники отримують без затримок. У програмі кредитування фізичних і юридичних осіб бере також участь Скандинавська екологічна фінансова корпорація (NEFCO).
Із 22 квітня 2010 року ПАТ АКБ «Львів» знизив відсоткові ставки з усіх видів кредитів, – розповів інвестор, член Спостережної ради ПАТ АКБ „Львів” Маргеір Петурссон. – Наприклад, житло можна придбати у кредит за трьома різними програмами: звичайний кредит, кредит за умови рефінансування Державної іпотечної установи і кредит для придбання житла через Фонд фінансування будівництва. Є різні можливості для купівлі в кредит автомобіля – як на первинному, так і на вторинному ринках. Банк кредитує також ремонтні роботи та облаштування помешкання, в тому числі придбання меблів і побутової техніки. Сьогодні ПАТ АКБ „Львів” разом зі Скандинавською екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO) працює над впровадженням нової, пілотної, програми кредитування соціальної сфери на території Львівської області. Ця співпраця перебуває на стадії відбору проектів (у рамках навчань) та узгодження правових аспектів.
– Для активізації кредитування, зокрема на житло, потрібні довгострокові фінансові ресурси. Залучити їх у гривні майже неможливо, адже нести депозити в банки на 10 років в Україні у найближчій перспективі ніхто не буде, – наголосив заступник директора з наукової роботи Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, кандидат економічних наук Олексій Другов. – Хоча, за орієнтовними підрахунками економістів, «у панчохах» українці тримають – 45-60 млрд доларів, тоді як загальний обсяг депозитів населення в усіх валютах становить лише 25 млрд дол. Щоби залучити кошти «з панчохи», банк повинен викликати довіру у потенційного вкладника. Є кілька рейтингів надійності банків за різнмии набори показників. Серед них – показники ліквідності, платоспроможності, капіталізації банків, але найкращим індикатором є реальна динаміка депозитних коштів. Довіряють тим, до кого несуть свої гроші, і це – головний індикатор.
Надавати позики із власних коштів для банків невигідно. А залучення банками закордонних фінансових ресурсів відбуватиметься у євро або доларах. Тому видавати за їх рахунок позики у гривні для банків є дуже ризиковано, оскільки у випадку девальвації гривні банки втрачатимуть дохід. З мого погляду, тут важливу роль повинна відіграти держава через програми державного кредитування житла, а банки мають виступати агентами.
