І Андрій Москаленко, і Юрій Михальчишин, кандидати в депутати до Верховної Ради у виборчому окрузі №115, сплатили по 41 тисячі 730 гривень застави під час реєстрації кандидатів з коштів, які зекономили зі своєї заробітної плати.
Про це вони повідомили сьогодні, 20 червня, під час відеодебатів, у рамках проекту Львівського прес-клубу «Інтерактивні відеодебати, відеодискусії і відеомарафон суб’єктів виборчого процесу».
Заступник міського голови Львова з питань розвитку («Самопоміч») Андрій Москаленко повідомив, що для нього це є перші вибори.
– Я раніше не брав участі ані в політичних, ані в партійних процесах. Уперше потрапив до мерії близько десяти років тому, ще студентом третього курсу. Зараз я відповідаю за напрямки культурного середовища, інформаційні технології та туризм, – розповів він про себе.
Натомість його опонент в окрузі – офіцер групи комплектування окремого загону спеціального призначення «Азов», безпартійний, самовисуванець Юрій Михальчишин – вже досвідчений політик.
– Я політолог, кандидат політичних наук. Був депутатом Львівської міської ради та Верховної Ради України. З 2014 року почав працювати в СБУ, перебував в АТО, зараз працюю в одному зі спецпідрозділів Національної гвардії України. Упродовж останніх п’яти років присвятив чимало часу та енергії для зміцнення обороноздатності країни, – каже він.
Водночас Юрій Михальчишин зізнався, якщо йому не вдасться потрапити до парламенту, він претендуватиме на крісло міського голови Львова.
– Позавчора мав на цю тему розмову з львів’янами у Бахмутівському районі Донецької області та отримав від них настанову: заопікуватися і зайнятися цим питанням. Тому що львів’ян шокує, як Львів сьогодні втрачає потенціал культурної та інтелектуальної еліти. Наше місто рухається не зовсім у тому напрямку, в якому хотілося би львів’янам, – припідняв він завісу над своїми майбутніми планами.
А ось Андрій Москаленко, хоча й має у своїй програмі наміри вирішення проблем округу: продовження трамвайної лінії, побудова тролейбусної лінії, енергоефективність, підтримка громадських просторів та інше, бачить себе тільки у Верховній Раді.
– Для мене не випадковим є вибір саме цього округу. Я багато років працюю з проектами саме в Сихові. Це – медіатека, простір біля центру Довженка, сам центр Довженка, дороги, трамвай. Всі ці проекти підвищують якість життя на Сихові. Там живуть сотні тисяч осіб, які мають мати робочі місці, освіту та належну якість інфраструктури, – пояснює він.
Для його конкурента за депутатський мандат в окрузі проблема побудови трамвайної чи тролейбусної лінії не є першочерговою.
– Коли восени 2018 року у Верховній Раді буде реальна перспектива отримати проросійську більшість, коли на посаду голови Верховної Ради успішно претендуватиме Віктор Медведчук, коли буде запущено скасування мовного закону, закону про декомунізацію, про люстрацію, тоді питання про існування ОСББ на Сихові чи Левандівці будуть другорядними. Осінній політичний сезон в Україні буде не просто гарячим, він буде критично небезпечним, – пророкує Юрій Михальчишин.
За його словами, реваншисти вже готують законопроекти, за якими вчорашні герої, учасники АТО та ООС стануть злочинцями, а свідками та потерпілими стануть сепаратисти з так званих «лнр» та «днр».
– Для України готується сценарій за боснійським зразком, коли буде підписаний ганебний капітуляційний мир. До України буде повернуто так звані «лнр» та «днр». Нам нав’яжуть мажоритарників з територій, охоплених сепаратистським заколотом. Реабілітують тих, хто привів в Україну «русскую вєсну». І тоді до парламенту будуть вносити законопроекти не про гармонізацію статусу ОСББ чи оптимізацію житлової сфери, а про федеративний статус України, референдуми та запровадження російської мови як регіональної, про кримінальне переслідування учасників АТО, про відмову від чіткої зовнішньої орієнтації, про відмову від розбудови національних збройних сил. І тоді кожен парламентський багнет буде важливим не в контексті, бодай якогось динамічного району міста Львова, а в контексті політичного кредо галичан – Соборна Україна, національна державність, західно-європейський та західно-антлантичний вектор у безпековій сфері і чітке протистояння з Росією аж до перемоги, – стверджує колишній співробітник СБУ.
Натомість Андрій Москаленко готовий говорити тільки про те, на чому він розуміється та чим займався останні кілька років. І саме цим продовжувати займатися у парламенті.
– Як зараз дістатися зі Львова до Маріуполя? 25 годин в дорозі! А де авіасполучення? Чому зі Львова до Лондона можна долетіти за 200 гривень, а зі Львова до Києва – за декілька тисяч гривень? Тому ми маємо розвивати свої авіа-хаби. Є компанії, які літають. Їм треба дати дозвіл. Це – конкретні речі, які зшивають країну, – каже він.
Його опонент, Юрій Михальчишин бачить інакше роботу у Верховній Раді.
– Нам потрібна нова модель Конституції, новий закон про Верховну Раду та Кабінет Міністрів України, про децентралізацію, про Службу безпеки України, про боротьбу з тероризмом. Це саме ті сфери діяльності, в котрих я можу говорити про конкретні напрацювання. Я вже сьогодні можу запропонувати модель створення нової Служби безпеки України. Можу запропонувати модель боротьби в інформаційному просторі та повернення інформаційного суверенітету держави, – говорить він.
Попри свою націленість на крісла у Верховній Раді, опоненти не оминули проблему утилізації сміття у Львові.
– Єдино можливий та стратегічно обґрунтований крок у цьому напрямку – повна рекультивація Грибовицького полігону твердих побутових відходів, побудова сміттєпереробного заводу на його території з утилізацією всього накопиченого там масиву відходів. Це – й економічно, й стратегічно обґрунтовано. Але потребуватиме дуже непростих рішень стосовно місцевих громад, яким треба запропонувати неодномоментні ситуативні бонуси, а стратегічну програму, – вважає Юрій Михальчишин.
З ним не погоджується опонент.
– Львів є одним з чи не перших міст в Україні, яке сьогодні працює над будівництвом нового сучасного заводу механіко-біологічної переробки. І у всій країні треба буде будувати такі заводи, – стверджує Андрій Москаленко.
Єдине, в чому зійшлися кандидати до парламенту, це – щодо майбутнього науки в Україні.
– Багато науковців виступають за реорганізацію – аж до ліквідації Академії наук України та за перенесення центрів розвитку науки на базу університетів і фінансування університетів як самоврядних автономних одиниць, – вважає Юрій Михальчишин.
Андрій Москаленко вважає, що це все вже роблять у Львові. Крім, ліквідації Академії наук, звичайно.
Довідка
Мета проекту Львівського прес-клубу «Інтерактивні відеодебати, відеодискусії і відеомарафон суб’єктів виборчого процесу»: інформування мешканців і журналістів Львівщини та України про кандидатів у депутати Верховної Ради. Забезпечення комунікацій між виборцями, ЗМІ, експертами і кандидатами в народні депутати та їхніми командами для усвідомленого, якісного вибору нового парламенту. Підвищення рівня прозорості виборчого процесу та активізації і поліпшення діяльності ЗМІ. Паритетне представлення жінок-кандидаток для формування нового парламенту з дотриманням 30% квоти.
Проект підтримує «Медійна програма в Україні», яку виконує міжнародна неурядова організація «Internews» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
