Львівські адвокати заявляють про те, що правоохоронні органи на Львівщині часто недбало ставляться до своїх обов’язків, що гальмує розслідування і розкриття злочинів, зокрема – вбивств, а іноді свідомо спускають справи «на гальмах».
Про це адвокати заявили сьогодні, 13 березня, під час прес-конференції. На ній йшлося про три випадки: вбивство у липні 2009 року в Івано-Франківській області Іванни Гошовської, в яку, за словами учасників прес-конференції, вистрелив з мисливської рушниці Василь Кощинець (справу потім розслідували на Львівщині); вбивство в липні 2011 року в Жовківському районі Львівщини Василя Лужінського, у якому звинуватили непричетних людей; і смерть від травм голови в грудні 2012 року Володимира Швачка, яку слідчі намагаються кваліфікувати, як результат нещасного випадку.
У першому випадку, як розповів адвокат батька Іванни Гошовської Ростислав Каспрів, є усі підстави вважати, що підозрюваний у вбивстві, Василь Кощинець, і його рідні, які станом на 2009 рік були високопоставленими чиновниками (батько – начальник департаменту виконання покарань у Києві, брат – працівник прокуратури), чинять тиск на слідство.
Так, за словами адвоката, у справі зник ряд речових доказів, у тому числі – шкіра з голови вбитої, яка була для справи дуже важливою. У 2009 році Василя Кощинця нібито оголосили в розшук, однак до сьогодні так і не знайшли. При цьому слідчі не пояснюють, про який саме розшук йдеться і яким чином підозрюваного шукають. «За такий тривалий час і за сучасних можливостей людину можна було вже знайти», – наголосив Ростислав Каспрів.
Своєю чергою син убитого в 2011 році у Жовківському районі Василя Лужінського на прес-конференції розповів, що міліція затримала у цій справі двох безпритульних, з яких за допомогою тортур «вибили» зізнання у злочині. Вже під час судового розгляду Ігор Лужінський, за власними словами, зрозумів, що ці люди до вбивства не причетні.
Також на прес-конференції виступив адвокат однієї з обвинувачених Ярослав Гандзюлевич, і зазначив: «Моя клієнтка розповіла, що її били по п’ятках так, що вона декілька днів не могла стояти». Поміж тим, за словами адвоката, через підозру в іншому вбивстві, в Яворівському районі, затримали іншого чоловіка, який нібито неофіційно зізнався і у вбивстві Василя Лужінського (у цій справі він фігурує, як свідок). Один із працівників УБОЗу свідчив про те, що дійшов до висновку про те, що вбивцею в обох випадках є саме цей затриманий, додав Ярослав Гандзюлевич.
Тим часом суд відмовився визнати звинувачених раніше безпритульних невинуватими у цій справі навіть після відповідних виступів сина вбитого, і скерували справу на дорозслідування. Працівників міліції тим часом, на переконання адвокатів, цікавить лише статистика розкриття, а не притягнення до відповідальності справжніх винуватців.
При цьому адвокати, зокрема – адвокат одного із звинувачених безпритульних Олена Карпінська, висловили переконання, що через таку бездіяльність суду і слідчих злочинець відчув себе безкарним, і тому скоїв ще одне вбивство у Яворівському районі. «Якби міліція вчасно спрацювала, то не загинув би батько двох малолітніх дітей», – додав Ігор Лужінський.
Адвокат дружини вбитого Володимира Швачка Тетяна Малерик тим часом розповіла, що 6 грудня 2012 року увечері Володимир Швачко уже повертався додому, однак врешті його знайшли на дорозі з травмами голови – він чи то випав, чи то був викинутий з машини. При цьому судмедекспертиза і повторна судмедекспертиза встановили, що загиблий мав на голові чотири травми, лише одна з яких могла бути отримана через падіння з автомобіля; решта три травми були завдані умисно ще перед тим).
При цьому, за її словами, міліціонери наполегливо намагаються кваліфікувати справу, як нещасний випадок, і «спускають її на гальмах». Для цього вони навіть скерували матеріали справи на комісійну судмедекспертизу до Києва, де розгляд може тривати до трьох років – хоча законодавством передбачено, що таке можна робити лише тоді, коли в попередніх експертизах були значні невідповідності, чого у справі Володимира Швачка не було.
Також Тетяна Малерик наголосила, що слідчі не чинили жодних активних дій, лише формально опитавши людей, які спілкувалися загиблим незадовго до його випадіння з машини, і лікарів, і не провели дій щодо встановлення точного місця події і його вивчення. «Протягом останніх трьох місяців жодні слідчі дії не велися», – наголосила адвокат.
За словами адвокатів, головна проблема правоохоронна система Львівщини в тому, що вона б’ється за показники, а не за справедливість і закони. При цьому вони висловили сподівання, що у зв’язку з останніми подіями в Україні вдасться змінити і цю систему.
