Ініціативна група, яка виступає проти будівництва сміттєзаводу у Львові, вимагає від Львівської міськради скасувати всі рішення, ухвали та інші дозвільні документи для будівництва у Львові сміттєпереробного заводу або сміттєпереробної лінії. Також представники громади наполягають на створенні спільної комісії між Львівськими облрадою, ОДА й міськрадою, яка б розв’язала сміттєву проблему. Крім того, активісти вимагають, щоби Львівська міськрада виклала у вільний доступ всі документи, які стосуються будівництва сміттєпереробного заводу.
Про це сьогодні, 2 травня, під час прес-конференції на тему: "Ймовірність екологічної катастрофи у Львові» (побудова механіко-біологічного комплексу зі сортування та переробки ТПВ, вул. Пластова, 13)", яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив представник ГО «Округ» Рустам Курбанов.
– Усі договори, всі проплати, всі вже укладені контракти та потенційні наміри, які будуть здійснюватися, все, що ми будемо позичати. Все те, що ми не бачимо впродовж двох років зі звітності договірній, фінансовій та юридичній, – вимагає громадський активіст і запевняє, що члени ініціативної групи вже довели свої вимоги до чиновників міськради, але ті проігнорували вимоги громади.
Курбанов уточнив, що до ініціативної групи ввійшли мешканці Личаківського, Шевченківського районів та сіл Муроване, Сороки Львівські і Лисиничі. Але до неї можуть долучатися й мешканці інших районів. Адже, коли постане екологічна проблема, то вона вплине на всіх.
– Ми категорично виступаємо проти того, аби в місті Львові був збудований сміттєпереробний завод, – наголосив Рустам Курбанов.
Член виконавчої ради ГО «Відродження Знесіння», керівник Штабу спротиву Михайло Крутяк – один із тих, біля хати якого вже є очисні споруди «Львівводоканалу». А тепертам збираються розмістити ще й сміттєзавод.
– Близькість до очисних споруд дозволяє нам нюхати ввесь «букет запахів», які збираються з усього міста. Ми не проти сміттєпереробного заводу. Але будувати його в безпосередній близькості до житла? – каже Михайло Крутяк і нагадує, що біля такого заводу мусить бути ще й полігон для захоронення сміття. У Харкові для такого ж заводу надали 28 млн євро і 120 га землі. А у Львові планують використати 35 млн євро, а землі наділили лише 6 га.
На запитання, де ж варто розміщувати сміттєпереробний завод, Михайло Крутяк назвав три альтернативні ділянки: “Обласна влада пропонувала розмістити його біля Миколаєва, в районі колишнього вапнякового кар’єру; у Яворівському районі, також на місці колишнього кар’єру; і десь в сторону Бродівського району. Але міська влада відмовилася, пояснила це економічною недоцільністю”. Активіст не розуміє, як владоможці можуть порівнювати людські життя з економічною доцільністю.
Загалом область знайшла 17 ділянок до обговорення.
Кандидат медичних наук, доцент кафедри лабораторної медицини ВНКЗ ЛОР «Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини ім.Андрея Крупинського» Йосип Федечко вважає, що при поєднанні на одній території сміттєпереробного заводу та очисних споруд, місто отримає “диявольський реактор”.
– Це – об’єкти критичної інфраструктури. Можливості диверсій на таких об’єктах – дуже висока. А туди будуть заїжджати сміттєвози, завозити сміття. А підкинути в сміття можна будь що, – застерігає Йосип Федечко.
Крім того, фахівець каже, що система сортування сміття, яку пропонують використовувати на майбутньому сміттєпереробному заводі, не має можливості цілком відділити органічні рештки від паперу та пластику.
– Це передбачає, що і з сміття будуть виділятися такі ж речовини, які виділяються на очисних спорудах – сірководень, аміак та меркаптани. Повітря для продування реакторів буде братися з очисних споруд, – попереджає Йосип Федечко, наголошуючи, що фільтри не дають жодної гарантії, а заміна одного такого фільтру в разі поламки буде дуже дорого коштувати. Натомість на львів’ян, які дихатимуть залишками сполук, що утворяться від «спідружності» очисних споруд та сміттєпереробного заводу, очікують депресії, порушення сну, галюцинації та порушення функцій мозку.
– Якщо вдихнути більший концентрат, то на обличчі з’являться гнійники. І ми отримаємо «обличчя Ющенка», – прогнозує Федечко і нагадує, що кілька років тому на очисних спорудах під час регламентних робіт від отруєння сірководнем загинули працівники «Львівводоканалу».
Доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету ЛНУ ім. І.Франка Лідія Бойчишин нагадала, що кілька років тому міська влада декларувала укладання договору між Північною фінансовою екологічною корпорацією та Європейським банком реконструкції й розвитку на 27 млн євро для реконструкції міських очисних споруд.
– До сьогодні я не бачу жодної роботи, яка ведеться в цьому напрямку. Очисні споруди є у вкрай незадовільному стані. Вміст сірководню там зашкалює. Натомість технічно-адміністративне управління жодної інформації про це не надає, – каже Лідія Бойчишин, яка нагадує чиновникам міськради, що їхні зарплати оплачує громада міста.
Вона говорить, що наприкінці минулого року став чинним Закон «Про оцінку впливу на довкілля», який вимагає від місцевої влади оголосити про свої наміри щодо початку проектування за місяць до того, як розпочнеться проектування будь-чого.
– Я не бачила жодного оголошення про такі наміри. Також екологічні організації повинні провести оцінку впливу на довкілля за кошт майбутнього інвестора. А я не бачила такої оцінки. І ще одне. З 1 січня 2018 року не можна захоронювати несортоване сміття, – наголошує Лідія Бойчишин про те, що міська рада Львова вже порушує українське законодавство.
Представник ГО «Відродження Знесіння» Зоряна Іванків зауважила, що Львів вже позбувся своєї річки. А тепер може залишитися без парку “Знесіння”.
– Перевірте: в офіційних документах Львова Полтва вже не значиться. А тепер ще й масово знищують Знесіння, – каже Зоряна Іванків.
