“Ковідних” хворих змушують самих шукати для себе лікарні, – депутат ЛМР

У лікарнях міста та області місця для хворих на короновірус є, запевняє влада. А от пацієнтам кажуть інше…

Про один з таких випадків розповів Ігор Дякович, депутат ЛМР, член постійної комісії із питань гуманітарної політики, пише DailyLviv.

– Позавчора до мене зателефонувала людина: позитивний тест ПЛР, 50% ураження легенів, – розповів він під час відкритої експертної дискусії «Медична реформа: продовжити не можна зупинити!» у Львівському пресклубі. – А медичний лікар каже: знайдіть собі лікарню, бо я не можу, я вам дам скерування. Довелося поговорити з тим лікарем… Пояснив, що лікарню я знайду, але наслідки для нього будуть дуже неприємними. І вже за мить для цього пацієнта знайшлося аж два вільних місця!

Так не повинно бути, щоб пацієнти самі собі шукали, де лікуватися, і щоб депутат розмахував мандатом, погрожуючи наслідками.

– Я розумію, чому в лікарнях «немає місць». Бо що більше заповнені палати, то – червоніша зона. А комусть це не вигідно. Але ж не ціною людського здоров’я і життя встановлювати ці зони! – обурюється Ігор Дякович.

Він каже, що у Львові є відділ статистики, який щодня обробляє величену кількість паперів і робить звітність з Covid-19.

– Його працівники добре роблять свою справу, ті кілька фахівців зранку до ночі сидять на роботі. Але проблема в іншому: чи може бути ця звітність точною, якщо люди самі собі шукають лікарні? Ніби ці вільні місця у нас офіційно є, а на ділі немає.

Ігор Дякович також повідомив, що частину викликів «швидкої» на себе доводиться брати сімейним лікарям.

Загалом, каже він, нині у місті є проблема через те, що не завершили реформування вторинної ланки медицини. Між «сімейниками» і медиками в лікарні подекуди є певна нездорова конкуренція. Тому що сімейний лікар і лікар стаціонару мають дуже різні зарплати, і в лікарнях іноді мислять так: «Ти заробляєш удвічі більше, чому я маю виконувати твою роботу?!»

– Насправді я вірю в цю реформу, її потрібно завершити, –  вважає депутат. –  Але як її впроваджуватимуть на місцях –  інша справа.

– Найболючіший момент – це недофінансування державою того, що вона обіцяла. Для прикладу, інсулінову програму місто фінансує наполовину із державою, хоча центральна влада зобов’язана платити 100%. На паліативну медицину нам не дають ні копійки, ті 9,6 млн грн, що надійшли торік, – це кошти міста. Що буде із ковідом наступного року – взагалі важко передбачити. У Києві кажуть, що потрібно 67 млрд грн грн, а дають трохи більше 19 млрд. І при цьому заявляють, що 2,6 млрд – це гроші на вакцинацію. Яка вакцина, хто про неї чув, хто її отримав? У мене складається враження, що вже почали відмивати кошти. З ковідом, підозрюю, буде так само, як і з діабетиками: пообцяють одну суму, а нам скажуть – то ваші хворі, дофінансовуйте з міського бюджету. Ось у таких реаліях живемо, краще не хворіти,  – підсумував Ігор Дякович.

Нагадаємо, відкриту експертну дискусію «Медична реформа: продовжити, не можна зупинити!» у Львівському пресклубі організувала Юлія Гвоздович,  кандидатка на посаду міського голови Львова, депутатка ЛМР.

Не брати з пацієнта ні копійки: у Львові запропонували кроки до безкоштовного лікування в стаціонарі.

Удвічі врізали фінансування. У Львові розповіли, як держава зіштовхує між собою лікарів і пацієнтів.

У приватних медзакладах Львова людина може лікуватися безкоштовно.

Відео: Львівський пресклуб

Архіви