Під час засідання Львівського прес-клубу 3 березня на тему: "Що треба зробити Львівській міській раді, щоб в історичному центрі Львова, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, будівлі реставрували і реконструювали за міжнародними стандартами?" начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко акцентувала на зобов’язаннях держави щодо збереження культурної спадщини. На думку Л.Онищенко, ми маємо в Україні добре законодавство з цього питання, але не маємо механізму його впровадження, належної державної вертикалі його забезпечення. Головна біда ще й в тому, що відсутнє державне фінансування на ці потреби: Львів упродовж двох років не одержав з державного бюджету жодної гривні. Тому Львівську міську раду рятують інвестори, які приватизують об’єкти культурної спадщини і роблять своїм коштом паспорт пам’ятки, акт технічного стану та акт обстеження. Сьогодні навіть інститут «Укрзахідпроектреставрація» позбавлений будь-якої державної підтримки і відпущений у вільне ринкове плавання. У Львові є тільки одне профтехучилище, де завдяки німецькій підтримці готують фахівців з виконання певних видів реставраційних робіт. Інші навчальні заклади таких спеціалістів тепер не готують.
Надія залишається лише на залучення коштів інвесторів-підприємців, для яких необхідно створити сприятливі економічні умови. Але ані податкових пільг, ані дофінансування для таких інвесторів українське законодавство не передбачає. Ось чому без виконання державою зобов’язань, які вона взяла на себе, вносячи історичний центр Львова до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і підписуючи відповідні міжнародні конвенції, міській раді Львова досить важко давати собі раду з цими будівлями.
Із 15-ти житлових будинків середмістя Львова, обстежених недавно фахівцями НУ «Львівська політехніка», 11 виявилися в аварійному стані. І коли туди приходить інвестор, йому створюють стільки перешкод, що у нього опускаються руки. Завжди є конфлікт між пам’яткоохоронцем, інвестором і мешканцем, тому потрібно їм допомагати знайти між собою порозуміння без шкоди для історичного об’єкту.
Лише одного разу – у 2003-му році – Львівська міська рада розробила цілісний пакет інвестиційних пропозицій для проектів, які стосуються центральної частини міста Львова, нагадав один із його авторів, колишній працівник міськради Анатолій Забарило, голова ГО «Прометей». Цю роботу виконали тоді відділ зовнішньо-економічної діяльності та туризму разом із інститутом «Укрзахідпроектреставрація». Але, на жаль, зголосилися в той час тільки два інвестори – на пасаж Міколяша і на об’єкт вулиць Краківська-Вірменська. Інші проекти не здобули інвестора. Міськрада невдовзі призупинила їх пошук. А нині Львівська міська рада не має портфелю інвестиційних проектів, які можна було би запропонувати інвестору і взаємовигідно продавати їх.
Президент благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова” Андрій Салюк підтримав Анатолія Забарила: варто спільно поміркувати над тим, що можна зробити на місцевому рівні для забезпечення якісної реставрації. Співпрацю з інвестором слід будувати за принципом батога і пряника. Інвестору треба давати дуже чіткі умови – що він може робити, а чого – ні, треба бути його партнером і сприяти здійсненню інвестиційного проекту, але, якщо він виходить за рамки дозволеного, то його необхідно попередити і зупинити. Таких прикладів чимало. Траплялося, що в конфліктних ситуаціях, що виникали на об’єктах, навіть представник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради демонстрував цілковите нерозуміння особливого статусу «території ЮНЕСКО» у центральній частині міста. А чим міська влада нині допомагає інвесторам? Нічим. Вимагає документів, але не дає навіть кваліфікованих порад щодо збереження історичної пам’ятки.
Львів за 20 років поліпшив свій вигляд, переконаний Роман Могитич, заступник директора з наукової роботи інституту «Укрзахідпроектреставрація». І в цьому, безумовно, є заслуга появи у Львові охоронної зони ЮНЕСКО, яка включає у себе спадщину представників семи народів, що жили і творили у Львові впродовж багатьох століть. Але тепер стоїть питання про закриття інституту «Укрзахідпроектреставрація» – через борги. Хоча інституту місто заборгувало коштів у чотири рази більше, аніж інститут – несплачених податків – податковій інспекції.
Голова ГО «Вектор» Андрій Іонов розповів, що, на думку зарубіжних фахівців, для того, щоб повернути історичній частині Львова вигляд, який вона мала до Другої світової війни, потрібен десяток мільярдів доларів. Ми втрачаємо автентичний Львів. І це відбувається, на жаль, як з економічних, так і формальних причин. Що сьогодні стимулює інвестора вкладати в автентику, яка коштує дорого? Адже ці видатки йому ніхто і нічим не відшкодовує. Потрібні механізми зацікавлення інвесторів. Щоб докорінно змінити цю ситуацію, треба надати інвестору, який інвестує значні кошти в реставрацію або відновлення (за погодженим проектом із управлінням охорони історичного середовища) – пріоритетне право на довгострокову оренду до 50 років. Тому що практика укладання угод короткострокової оренди на 1-2 роки є згубною для збереження історичної частини Львова.
Такому щедрому інвестору треба зараховувати ці вкладені кошти при приватизації шляхом викупу орендованих приміщень за розцінками для реставраційних робіт та з урахуванням фактичних підтверджених цін на узгоджені з експертами вітчизняні або імпортні матеріали.
Крім того, слід встановити можливість зменшення ставок орендної плати для інвестора або навіть тимчасового звільнення від неї у разі проведення ним реставраційних робіт. А відмова орендаря від проведення таких робіт в орендованих приміщеннях публічного характеру в історичній частині Львова впродовж визначеного міськрадою строку мала б ставати підставою для розірвання угоди оренди. Якщо ж від таких робіт відмовляються не орендарі, а власники приватизованих приміщень, то міська рада повинна б мати право здійснити необхідні реставраційні роботи і після цього стягнути за них кошти з власників цих приміщень.
Андріян Гутник, голова комісії Львівської міської ради з питань архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, і Роман Плахтій, голова комісії Львівської міськради із питань комунального майна та власності, наголосили, що ВО «Свобода», представниками якого вони є, і, зокрема, депутатська фракція ВО «Свобода» у Львівській міській раді надаватимуть посилену увагу проблемі збереження, в тому числі й реставрації, історичної частини Львова. Найбільш резонансні проблеми цієї сфери будуть винесені на громадські слухання. Роман Плахтій повідомив, що вже є перший досвід-спроба визначення суми відшкодування інвестору, який на високому рівні провів реставраційні роботи. Назва інвестора і адреса об’єкту, вочевидь, будуть оприлюднені тоді, коли цей процес закінчиться. Обидва голови комісії принципово підтримали ідею про підготовку ухвали міської ради для сприяння інвесторам, котрі вкладають значні кошти в історичну частину Львова.
Відеозапис засідання Прес-клубу дивіться за адресою: http://daily.lviv.ua/news/31620
Із 15-ти житлових будинків середмістя Львова, обстежених недавно фахівцями НУ «Львівська політехніка», 11-ть перебувають в аварійному стані
