Ідея роздержавлення комунальних ЗМІ запізнилася років на десять.
– 20 років тому це питання було надзвичайно актуальним. Було навіть актуальнішим, ніж зараз. Тому що сьогодні, враховуючи ту економічну ситуацію, яка склалася в державі, є побоювання, що взагалі не буде що ділити. Тому сьогодні це питання можна ставити інакше: чи зможуть вижити взагалі ці ЗМІ, – каже депутат.
А десь через рік, за його словами, коли ми побачимо, що вони зможуть вижити, можна буде повернутися до питання, кому вони будуть належати.
Також він зауважив, що найбільше дезінформації йде від приватних ЗМІ. А ось комунальні і державні подають або нейтральну позицію, або більш об’єктивну.
– Ми дивимося на ЗМІ і, як на бізнес. Ми не говоримо, що вони мають бути приватизованими. Мова йде про те, що вони мають приносити дохід, має бути власник. І зацікавленість цього власника має бути, в першу чергу, в тому, щоби він отримував матеріальну вигоду. А редакційну політику має формувати відповідальний журналіст, редактор, – вважає Анатолій Жучинський.
На його думку, зараз в державі деградує професія журналіста. Натомість з’являються інформаційні кілери, які використовують електронні ЗМІ, створюють по 20-30 сайтів, і на цих сайтах викладають дуже багато неправдивої інформації, яка межує з серйозними пропагандистськими речами.
– Тому на сьогодні говорити про роздержавлення районних друкованих ЗМІ немає сенсу. Їм треба вижити. Якщо вони зможуть вижити, то вони будуть існувати, – каже він.
Зрештою, якщо громаді не подобається районна комунальна газета, вона може створити свою.
– У нас є Піщанський район. Довгий час громада мала претензії до районної газети, яка дуже сильно була заангажована на владу. Півроку тому створилося громадське ядро, яке на свої кошти почало видавати газету. У неї наклад всього півтори тисячі примірників. Але вона затребувана. Тому що тираж районної комунальної газети – менше тисячі примірників, – навів приклад депутат.
