У червні відбувалася третя хвиля гендерного моніторингу гіперлокальних ЗМІ України. Аналізу підлягали матеріали десятьох медіа Львівщини: чотири друковані видання «Воля народу», «Голос Відродження», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і шість інтернет-видань («Варто – Галицькі новини», «Голос Сокальщини», «Золочів.нет», «Медіа. Дрогобиччина», «Район. Моршин», «Яворів.інфо»).
Згідно з отриманими даними у червні було проаналізовано 669 матеріалів, і з яких 153 – у друкованих і 516 – в онлайн-медіа.
Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості локальних медіа, а саме – співвідношення експерток/експертів, героїв/героїнь, кількість фемінітивів у текстах, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах. Окрім цього, відстежували публікації на гендерну тематику.
У червні порівняно з квітнем кількість матеріалів, пов’язаних з темою війни, зменшилася на 4%. Зрештою, на 13% зменшилась і загальна кількість публікацій. Можливо, на таку ситуацію в ЗМІ вплинуло складне становище в енергосистемі, зокрема, часті вимкненнями світла. Особливо, це було відчуто по кількості публікацій в онлайн медіа.
Більшість червневих публікацій про війну стосувалися графіків вимкнень електроенергії, наслідків масованих ракетних атак по енергооб’єктах, оперативним зведенням Генштабу ЗСУ з фронтів, загибелі та нагородженню військовослужбовців, волонтерській допомозі фронту.
Майже усі матеріали сайту «Яворів.іфно» у червні стосувалися теми війни 80% (від загальної кількості матеріалів). А найменше про війну писали на шпальтах газети «Воля народу» – 19%.
У червні відчутно виріс показник експертної думки жінок у темі війни у порівнянні з квітнем. Так зокрема, 26% жінок-експерток було зафіксовано в онлайн-виданнях (12 % -у квітні) і 33% – у друкованих ЗМІ (29% – квітні). Наприклад, представниця Укренерго розповідала про ситуацію а енергосистемі країни; посадовиці Міноборони роз’яснювали про проходження ВЛК, роботу застосунку «Резерв+», правила вручення повісток; речниці та амбасадорки міжнародних організації та країн-партнерів розповідали про воєнну допомогу Україні, підписання безпекових угод; депутатки та представниці місцевих органів влади про програми соціальної допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам.
Жінки як героїні були присутні у 37% випадків у друкованих виданнях, а в онлайн – 22%. Вже традиційно, це були згадки про родичок загиблих воїнів (дружин, доньок, матерів). Частина повідомлень про жінок-героїнь стосувалася матеріалів про волонтерство і благодійність.
Практично всі інтернет-видання написали про загибель на Харківському напрямку бойової медикині, журналістки Ірини Цибух.
У червні зафіксували найвищий відсоток присутності жінок як експерток, так і героїнь за цьогорічний період спостереження. Так, кількість жінок-героїнь становила 35,5%, а жінок-експерток – 41%.
У газетних матеріалах жінки найчастіше коментували теми освіти (71%), медицини (60%), культури (55%). Паритет між жінками-експертками та чоловіками-експертами був у темі політики, а між жінками-героїнями та чоловіками-героями – у темі війни (50% і 50% відповідно).
Найвищий відсоток героїнь – у публікаціях на тему охорони здоров’я (80%), культуру (78%), соціальний захист (67%), освіту (62%).
Жінки зовсім були відсутні як експертки у матеріалах про економіку і дозвілля (0%).
Більшість жінок, присутніх на сторінках газети «Воля народу», говорять – висловлюють свою думку з певних питань, коментують (73%). А от найбільш збалансована кількість жінок і чоловіків була зафіксована на шпальтах газети «Народна думка»: 46% експерток (54% експертів) і 53% героїнь (47% героїв).
У червні в друкованих виданнях відсоток вживання фемінітивів – 97%. Уже традиційно, жодного маскулінітивуза три місяці не було зауважено в газеті «Голос Відродження», а також у червні такого показника досягла газета «Народна думка» (100%).
Отже, у червні 2024 року найбільш гендерночутливими друкованими ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стала газета «Народна думка» – 66%. Це – найвищий показник по Україні серед інших видань, які підлягали моніторингу. Найнижчий показник утретє – у газети «Новини Прибужжя»» (48%).
У гіперлокальних інтернет-виданнях у червні найчастіше цитувалися жінки у темах волонтерства (67%), культури (47%). Зовсім були відсутні жінки як експертки у темах спорту та соціальної політики (0%).
Жінки як героїні переважали у журналістських матеріалах про освіту (83%), культури (70%) економіку (67%). Баланс між жінками-героїнями та чоловіками-героями був зафіксований у темі економіки (50% і 50% відповідно).
Найбільшу кількість жінок-експерток було зафіксовано на сайті «Медіа Дрогобиччини» (37%) і жодної – на сайті «Золочів.нет» (0%).
Щодо жінок-героїнь, то найбільше вони присутні на сайті «Район Моршин» (65%), а найменше – на «Яворів.інфо» (9%).
У червні в онлайн-виданнях, так само як і в друкованих ЗМІ, експерти зафіксували найвищий відсоток вживання фемінітивів за увесь моніторинговий період (98%). Відразу чотири онлайн-медіа не використали жодного маскулінітива – «Варто- Галицькі новини», «Голос Сокальщини», «Золочів.нет», «Медіа Дрогобиччини» – 100% фемінітивів.
У червні 2024 року серед гіперлокальних медіа Львівщини найвищий індекс гендерної чутливості отримав сайт «Район Моршин» (61%), а найнижчий – «Яворів.інфо» (43%).
У червні в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа стереотипного і сексистського контенту не виявлено.
Щодо тематичних публікацій, то на сайті «Медіа Дрогобиччини» був опублікований матеріал «Гідеса, соціальна працівниця та журналістка: три українки балотуються до Європарламенту». У публікації розповідається про жінок, які переїхали до Італії багато років тому, та упродовж всього цього часу долучались до місцевих активностей, пов’язаних з Україною. Тепер вони стали учасницями виборчих перегонів, що відбулися 8-9 червня.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Львівщини у червні 2024 року склав 58%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк
