В експорті сільськогосподарської продукції до Європи не зацікавлені ані Євросоюз, ані українські чиновники.
Про це сьогодні, 18 квітня, під час інтерв’ю-прес-конференції на тему: «Фермерські господарства Львівщини на роздоріжжі: розширювати внутрішній ринок збуту продукції чи прориватися на європейський?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області Ярослав Кардаш.
За його словами, Європа хоче мати високоякісну їжу та екологічно чисту продукцію. Тому виставляє певні вимоги, наприклад, до землі, на якій вирощують овочі, фрукти чи зерно.
– Вони хочуть знати, чи не оброблялася вона хімікатами. Для цього роблять аналізи, за цим спостерігають впродовж кількох років. І сертифікація цієї продукції є доволі вартісною, тому не кожне дрібне господарство здатне оплатити сертифікаційним лабораторіям вартість послуг, – каже він.
Ярослав Кардаш зауважив, що, незважаючи на близькість Європи, говорити про масовість експорту не доводиться.
– Це дуже незначні приклади. І хто як вміє, так і пробивається на цей ринок. Як правило, там нас ніхто не чекає. Вони мають перенасичення свого ринку. Вони шукають шляхи для збуту своєї продукції, – каже він.
За його словами, вийти на ринок Європи важко, тому що треба домогтися квот Євросоюзу на право ввезення тієї чи іншої продукції . Крім того, майже неможливо побороти бюрократів в Україні.
– Відомі факти, коли підприємці з Львівщини намагалися вивезти партію печериць. Треба було впродовж 48 годин оформити супровідні документи. І наші державні установи цього не зробили. Тож був зірваний контракт. На сьогодні легше вивезти дрібними паріями, не оформляючи належним чином документи. Для того, щоби здешевити вартість продукції та швидше провезти її за кордон, – каже експерт, свідомо уникаючи слів «хабар» та «контрабанда».
Водночас, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз бачить розвиток фермерських господарств та експорт сільськогосподарської продукції в більш оптимістичному світлі.
– Розвиток фермерських господарств – це є європейська лінія. Прийнятий закон про сімейні фермерські господарства. І це дає змогу особистим селянським господарствам, які мають свій пай, приблизно по 1,5-2 га, теж стати виробниками і свою продукцію вже пропонувати на ринок, – каже вона.
На її думку, якщо не продаватимемо в Європі, то є ще ринки Азії та Африки.
– Львівщина туди ще не вийшла, але має всі шанси. Хоча б тому, що ринок Європи, порівнянно з цими ринками, є надзвичайно вимогливим, – вважає вона.
Довідка
У Львівській області зареєстровано понад 1 тис. фермерських господарств, фактично господарську діяльність здійснюють близько 700 господарств. Фермерські господарства використовують 52 тис.га, що складає майже 4% площ землекористувачів області. Середня площа фермерського господарства – до 52 га.
Фермерські господарства виробляють щорічно валової сільськогосподарської продукції на суму понад 500 млн.грн., що у структурі валового сільськогосподарського виробництва складає 6%. Позитивно, що пріоритетом для фермерів є розвиток галузі тваринництва. Ними виробляється 18%(31,6 тис.тонн) м’яса, виробленого в області всіма категоріями господарств, близько 1% (4,7 тис.тонн) молока, 3,5% (18,9 млн.штук) яєць, 1,4% (0,3 тонни) вовни.
Особливістю фермерства Львівщини є його багатогалузевість: від м’ясо-молочного тваринництва до птахівництва, вівчарства, козівництва. У фермерських господарствах утримується 7,9 тис.голів ВРХ (4% всього поголів’я), 19,1 тис. голів свиней (9,7% всього поголів’я), 3,3 тис.голів овець (11%), 1,6 млн.голів птиці (21% всього поголів’я).
Фермерство вирішує і соціальні питання сільських територій, має вагоме значення у вирішенні проблем зайнятості сільського населення, ними створено 511 робочих місць. Розвиток фермерських господарств є основою формування заможного селянства, становлення середнього класу, а загалом і великих формувань кооперативного типу.
